Зробив собі на вечерю бануш і думаю, наскільки це просякнуто літературою. Саме слово бануш має тюркське походження й дійшло до Карпат через колишні провінції Османської імперії – Болгарію та Румунію, на яких та залишила не лише історичний, але і мовно-кулінарний слід.
Прикарпаття так по-кітчевому часом асоціюють із Гуцульщиною, хоча Прикарпаття – це не лише Франківщина, а і Львівщина. А Франківщина – це не лише Гуцульщина, а сама Гуцульщина виходить за межі Франківщини, наприклад, на Закарпаття.
Бануш ніколи не асоціювався у мене із карпатською екзотикою, бо його роблять у мене вдома, хоча Франківськ має до гуцулів стільки, скільки і Львів.
Бануш – дуже домашній. Один із моїх прадідів – не рідний, а другий чоловік моєї прабабці – був з гуцульщини. Самого прадіда я не застав, але він залишив у моєму житті слід більший, ніж багато-хто із живих родичів. Про краї, де він жив, тепер я би сказав, що там живуть радше галичани.
А це, у свою чергу, нагадує про поверхневість теперішнього часу. Якби я хотів – то міг би видавати себе за справжнього гуцула, варити бануш, з якого справжні гуцули би посміялися, вдягнути кептар і взяти з хати дерев’яного топірця, і зі мною би фоткалися туристи як із носієм автентичної карпатської культури. Хоча не знаю, наскільки автентичною вона залишилася у самих Карпатах, куди предки гуцулів, як і багато народів гір, прийшли ймовірно у інший час, ніж предки тих людей, що живуть на відкритому просторі. І зовнішніх впливів у них за всі ті століття було менше, ніж серед “прохідного двору” незахищених просторів кордону між Європою та Азією. І якщо думати не підручниковими догмами, то стає цікаво: як почувають себе українцями гуцули, і яким чином вони пов’язують себе із низом?
Чи ти українець, чи більше гуцул, коли до магазину по хліб – раз на тиждень, бо далеко, зате бануш – хоч кожного дня? І як це змінилося, коли магазини прийшли до дерев’яної хати, а разом із ними – антени із сотнями каналів, зокрема з України, і тобі розказують про країну, у якій ти, може, ніколи і не був? А коли розказують твоїй країні про тебе, то представляють як екзотику.
От і питається: нащо було робити на свою голову бануш? 🙂
