Минув рік, відколи я з кількома жінками Франківська почала вимагати змін в міському перинатальному центрі. На перший погляд все здавалося досить безнадійним. З чого почати, що реально можуть змінити жінки в статусі “громадська активістка”, “звичайна мама”, “дуже зайнята мама” і один креативний тато? Про цей досвід адвокації можна було б написати цілий посібник, але не зараз.
Чи можливо достукатися до влади і до серця людей, які відповідальні за фінансування, ремонти та створення належних умов для народження дітей?
Так, хто стукає, тому відчиняють! Нам вдалося багато, бо ми знаємо, чого хочемо і як цього досягти: капітальний ремонт, гідні умови, людське ставлення.
11 вимог до влади в певних пунктах опинилися в порядку денному навіть окремих чиновників. Частину з них влада виконала.
Ремонти розпочаті, проводиться закупівля обладнання, створюють нові відділення. Так, є і мертва точка, з якої не можемо зрушитися – управління медичним закладом. Тут перемогло традиція ставити “своїх хлопців”. Головний лікар – просто товариш і однопартієць мера, це все, що треба знати людям, які цікавляться менеджментом перинатального центру.
Діючий головний лікар потрапив на цю посаду без конкурсу, це порушення і цей гріх на совісті Марцінківа, капличка тут не допоможе, бо великий храм біля перинатального є.
За рік майже безперервної адвокації важливо зрозуміти, що проблеми в пологовому, з одного боку, продукуються владою, з іншого боку, їх посилюють і самі жінки через необізнаність та непоінформованість.
Є над чим працювати. Нічого нікому не хочу радити і нав’язувати, але рекомендую взяти жінкам на замітку.
- Ви суб’єкт, а не об’єкт пологів. Жодне насильство і неповага до вас не можуть бути виправдані. Не існує жодних причин – ні матеріальних, ні медичних, ні особистих, – які б дозволяли нелюдське до вас ставлення. Завжди вимагайте гідного відношення.
- Розділяйте відповідальність за пологи, не покладайтеся тільки на лікарів. Працюйте над собою, над своїми тілом, емоціями. Пологи – це ваш унікальний досвід, тож робіть його унікальним, а не ведіться на стандарти і стереотипи.
- Не шукайте знайомих лікарів і не домовляйтеся про пологи. Це може стати для вас найбільшим розчаруванням. По-перше, це буде хабар. По-друге, ніколи немає гарантії, що лікар, з яким ви домовилися, зможе прийняти пологи. Він раптом може виявитися за містом, за кордоном, на відпочинку, у відрядженні. Ваш лікар може бути елементарно втомлений, бо відпрацює важку зміну. Чи хотіли б ви народжувати в медика, який хоче спати?!
- Ви маєте знати свої права. Медичні протоколи – це ваша дорожня карта, якою ви маєте рухатися до пологів. Не можна сідати за кермо, не здавши на права.
- І найголовніша – позбудьтеся стереотипу, що пологи – це страждання.
Що робити, коли все зле і не знаєте, з чого почати? Попросити допомоги. Ви не одні.
Приєднуйтеся до нас!
