Наближається з’їзд суддів в Анчурії, але його справжнього, як і завжди, не буде.
Буде черговий договорняк. Нікому й нікого делегувати. Сукупний суддя ворожий до змін, за нечисленними винятками.
Тільки гляньте на голів судів. Сидять одні й ті ж самі, їх обирають судді. Жодних потрібних питань не буде вирішено, бо не буде поставлено. Органи врядування населяють пристосуванці і лакизи. І ради тому нема. Раз по раз суддівська спільнота породжує мишей, бо з таких і обираються ці гризуни. Які справно їдять ресурс, а видають на-гора тільки відходи. Для пристойності назвемо це шлаком. Інші, більш точні, слова не приходять у голову.
А справжніх питань повно, всі тут не помістяться. Але кілька назву.
По-перше. ВС, верхівка суддівства. Він видає не однакову практику, а білий шум. Всю Анчурію мотиляє від того, як вони швидко міняють позиції, що мають нормативний характер. Нема процесуального механізму формування квазі-норм, і нікому його створити. Там середняки, ремісники.
По-друге. Софт, та ЄСІТС, яку вправно саботують через через імітацію та впровадження їхнього справжнього і потаємного нізащо і ніколи. Особливо АСДС, вона тупа з народження, та ще й крадена, бо початковий код був чужий і вільний. І ніхто не сидить, де має, – в тюрмі. Тут не потрібні ОРД, є список, прізвища відомі. Бери їх теплими і працюй. Тільки судді хто? Отож.
Софт треба писати з нуля, бо те, що є, не інтегрується нікуди. Е-суд – обманка. В судах переважають крадені програмні продукти Майкрософту. Судді переважно використовують крадене ПЗ, і сумління не заважає. Це третє, а з нього – четверте.
Якість суддівських кадрів у Анчурії. Ота сама доброчесність. Мова навіть не про корупцію і маєтки. Суддя, який краде кожного дня чуже, – не суддя, а крадун. Совісти нема. Не можна сказати, що всі судді одним миром мазані, багато чесних і сумлінних, але вони всі пасивні – мовчать, терплять і обирають в очільники негодних до організаційної діяльності, зате вправних у інтригах.
Анчурійська рада суддів – особи, які взагалі нічого не утнули в житті, крім своєї кар’єри. Зовсім. Особливо верхівка врядування. Жирні, пузаті й губаті коти з котицями. Нічого – похідне від слова порожнеча. Імітатори. Але головне не це.
Судоустрій і багатьох суддів необхідно міняти прямо вже, система неефективна і дуже дорога. Юрисдикції потрібно об’єднувати в одній організаційній формі, зайві суди (адміністративні та господарські, всілякі вищі й іже з ними) ліквідовувати, а число суддів скорочувати, замінюючи роботами й алгоритмами, які грошей їдять мало і взагалі не беруть.
Ми живемо у пост-модерні, вже у пост-інформаційному суспільстві, а система й її люди застрягли на рівні XIX-XX сторіч. Її треба рішуче і швидко модернізувати під потреби сьогодення і “на завтра”. Це стосується всіх органів управління державою, але я про своє, про суди.
Чому так? Бо йде війна. І скоро очікується її гаряча фаза. Тільки концентрація всіх сил і ресурсів в один кулак може врятувати Анчурію від розпаду і втрати територій. Я б на місці Президента провів наступальну військову операцію в судочинстві. Бо ці людці ніколи самі нічого не зроблять і нікому не дадуть. Хіба треба Анчурії такі суди і судді?
