fbpx

Що художники роблять на резиденціях? Частина 1

Культура 15:59, 07.10, 2021
НА ФОТО: Зліва направо: Дана Кавеліна, Людмила Сушеня, Планета

Авторка: Анна Потьомкіна, кураторка та координаторка галерейного й проєктного простору “Асортиментна кімната”

Однією з постійних активностей галерейного й проєктного простору “Асортиментна кімната” є резиденції. Їх ми проводимо вже щорічно та принаймні дві резиденції на рік. Але що це таке? Що ми робимо на мистецьких резиденціях та, власне, для чого вони взагалі потрібні?

Резиденція — це можливість для митців на запрошення інституції на певний час поїхати в інше місто (або місце), відірватися від побутової рутини та сконцентруватися на своїй творчості. Мистецька резиденція охоплює широкий спектр діяльності та може виглядати по-різному. Основними рисами резиденцій є те, що вони надають митцям час, простір та ресурси для роботи — все це “в одному пакеті”. Резиденції можуть бути як індивідуальними, так і колективними та є по факту часом посиленої рефлексії та фокусу митців на їхній практиці. 

Резиденції не є новим явищем у мистецтві, однак останніми роками в Україні резиденцій дійсно стало більше та вони стали популярнішими. Існує багато причин, чому митці полюють за резиденціями. Наприклад, як способом кар’єрного росту або ж, навпаки, — “тайм-ауту”. Часто митці та мисткині поєднують свою практику з іншою роботою, не пов’язаною з мистецтвом. Завдяки резиденції можна зосередитися на своєму мистецькому розвитку, створюючи фізичну та ментальну дистанцію від другорядної діяльності.

Сьогодні резиденції стали невід’ємною частиною багатьох творчих професій та можливістю професійної мобільності. Для місцевої артсцени, яка приймає резиденції, це важливий “міст”, який з’єднує локальне та глобальне середовище.

Які тренди є у мистецьких резиденціях? У виданні “Policy handbook on artists’ residencies” вказують на зростаючу кількість європейських міст, зацікавлених ​​приймати резиденції. Позитивні зовнішні наслідки вже визнані муніципальною владою та політиками в багатьох країнах, і це хороша новина. Резиденції стають “безпечною гаванню” та “прото-інститутами” у країнах, що переживають конфлікт. А ще багато резиденцій ставлять собі завданням розробляти нові, більш екологічні моделі роботи. Так, наприклад, резиденції, які проводить “Асортиментна кімната” в Карпатах, зосереджені на ідеї мінімізації мистецького продакшену, який в результаті може залишитись сміттям в природному середовищі.

Ще однією тенденцією є розвиток віртуальних резиденцій, які стали все більш реальними з початком глобального карантину. В світі зростає кількість художників, які використовують Інтернет як платформу для створення та обміну мистецтвом, а також для взаємодії з іншими професіонал(к)ами мистецтва або іншими аудиторіями.

Що стосується Асортиментної кімнати, то в резиденціях ми все-таки надаємо перевагу форматам, які передбачають фізичну присутність. Цю можливість проводити офлайнові події навіть за часів локдауну подарував нам простір Хати-Майстерні в селі Бабин Косівського району. Хата-Майстерня — це простір для навчальних подій та мистецьких резиденцій, який знаходиться на півдороги до Сокільського хребта в ізольованій від сусідів місцині. 

Хата-Майстерня в селі Бабче в Карпатах
Хата-Майстерня

Для Асортиментної кімнати літні резиденції в Хаті-Майстерні — це щорічна точка збірки. Таких резиденцій відбулося вже кілька, тому ми вже можемо говорити про їх специфіку.

Сам ландшафт значною мірою впливає не лише на теми, які куратори задумують перед резиденцією, але й на колективну динаміку, настрої в групі, робочі процеси та результати. Під час роботи в природному контексті резиденти часто стикаються з внутрішнім викликом. Те, що ти бачиш навколо, — досконале та не потребує художнього втручання. Звідси і неможливість привнести в цю завершену композицію свою, людську діяльність, нехай і мистецьку.

Мистецька резиденція в Карпатах - Анна Потьомкіна, Антоніна Зеленіна
Анна Потьомкіна, Антоніна Зеленіна

Ще однією відмінною рисою є орієнтація на процес. Це означає, що резиденція фокусується радше на художньому процесі, аніж на виробництві, надаючи перевагу експериментам. Часто в такому форматі до кінця незрозуміло, якими будуть результати та чи будуть вони взагалі. Проте, як показує попередній досвід, саме через незапланованість народжуються найбільш неочевидні плоди.

Наприклад, після минулорічної резиденції “Акти відчаю” з’явилося одне музичне відео, одна виставка, один каталог-зін та ідея виставки з Нікітою Каданом у Франківську (ми її вже анонсували за цим лінком). Майже всі дійові особи, тобто резиденти минулорічних “Актів”, повертались в місто та в інші проєкти “Асортиментної кімнати”.

Цьогоріч резиденція “Тіло на землі” відбулась у серпні. Провели ми її у партнерстві з незалежним львівським простором “soma.майстерня“. Резиденція мала на меті підсвітити практики художників та художниць, які прямо чи опосередковано працюють із перформансом, перформативністю, хореографією, фізичною культурою або соматикою, особливо тих, хто зацікавлений у сільській місцевості та в часто політизованому природному середовищі. “Червоною ниткою” протягом двох тижнів програми була серія перформативних воркшопів, яку проводили мисткині з soma.майстерня

Серед відкритого ряду питань, з яких розпочиналась програма та ці воркшопи, були, зокрема, питання про те, в який спосіб ми можемо розміститися як люди, як колективи, як відвідувачі та резиденти в ландшафті, що постійно змінюється? Коли “розміщення” стане “вкоріненням”? Як наш дотик проникає під поверхню? Які інструменти та пристосування ми розвиваємо як тіла? Тіло – це інструмент чи матеріал? Яка мова нашої практики? Що означає – творити «ефемерно» і як це – творити “ґрунтовно”? 

Те, як по-різному можна осмислювати ці питання, стало зрозуміло під час нашої співпраці з резидентами. До спільної роботи та проживання ми запросили міждисциплінарних художників(ць) та кураторів(ок) Дану Кавеліну, Планету, Ярослава Приходька, Олександра Галіщука, Ярослава Футимського, Антоніну Зеленіну, Людмилу Сушеню, Ольгу Марусин та Алекса Фішера.

Ярослав Футимський, Анна Потьомкіна, Олександр Галіщук, Дана Кавеліна, Ольга Марусин, Людмила Сушеня на Мистецькій резиденції
Ярослав Футимський, Анна Потьомкіна, Олександр Галіщук, Дана Кавеліна, Ольга Марусин, Людмила Сушеня

Художниця Дана Кавеліна робить експериментальне кіно, інсталяції, пише тексти. Її цікавить історія та пам’ять, а також думка про те, що великі історичні наративи можна ламати й трощити, збирати заново, як конструктор. Дану цікавить тіло як місце пам’яті, як воно співвідноситься з ландшафтами історії, як тіло розташоване в просторі минулого, як розшифровувати його жести. Відео артіст-току Дани, яке ми зняли біля Хати-Майстерні в серпні, можна подивитися тут.

мисткиня Дана Кавеліна
Дана Кавеліна

Натомість художниця Планета цікавиться тілесним вираженням особистості дохристиянського часу, історичним контекстом племінних зібрань, заснованих на культі природи. У своїх роботах вона шукає нову форму комунікації з натурою в широкому сенсі цього слова (те, що знаходиться всередині нас, і того, що зовні). Аналізуючи фольклор і магічні ритуали, Планета працює над створенням альтернативного фетишу, який сприяв би розвитку свідомості поняття “соціальної близькості”; усунення правових, соціальних, психологічних, економічних і політичних обмежень, які накладаються на наші тіла як людей і громадян.

В практиці львівського художника Ярослава Приходька постають питання ідентичності, інституалізації та структурування. Його художні жести направлені на те, щоб змусити буденні речі рухатись, а потім простежити їх можливі траєкторії руху. Вибити речі з усталеного, щоб зрозуміти, як вони пересуваються, як вони стають звичними, як вони дихають, ходять, їдять, сідають, стоять. Практика Ярослава – це нескінченний діалог про те, як людина ідентифікується з чимось, стає усталеною, стає позицією, рядком в офіційному документі, елементом організації. Відео артіст-току Ярослава, яке ми зняли біля Хати-Майстерні в серпні, можна подивитися тут.

Олександра Галіщука з Києва цікавлять теми травм, потреб, зловживань (abuse), маргінальності, правди, ідентичності, квір-транс культури. У своїй практиці він включає вплив свого досвіду на сприйняття, психічну та фізичну стабільність. Досліджуючи свої реакції, він дає їм голос як частині творів. В рамках резиденції Олександр говорить про потребу спокою та ідею, що спокій все ж існує десь як щось досяжне. В цьому випадку це “десь” – романтизована українська сільська місцевість або ж вираз “Там, де диявол каже добраніч”. Відео артіст-току Олександра, яке ми зняли в Хаті-Майстерні в серпні, можна подивитися тут.

Ярослав Футимський – художник, який розглядає тривожні пейзажі і множинні ландшафти. Працює з мовленим перфомансом і графічною поетикою. Намагається непохитно вдивлятись і непорушно мовчати. Цікавиться капітуляцією художни(ків)ць. Відео артіст-току Ярослава Футимського, яке ми зняли біля Хати-Майстерні в серпні, можна подивитися тут.

Художниці Ольга Марусин, Людмила Сушеня та Антоніна Зеленіна – засновниці soma.майстерні та учасниці перформативної групи “Абстрактний палець”. Це дослідницька група, що працює з перформативністю, танцем та дискурсивними практиками на базі soma.майстерні у Львові. Відео колективного артіст-току Олі, Люди та Тоні, яке ми зняли біля Хати-Майстерні в серпні, можна подивитися тут.

Хата-Майстерня - мистецька резиденція Асортиментної кімнати
Антоніна Зеленіна, Дана Кавеліна, Людмила Сушеня, Планета

З куратором Алексом Фішером ми проводимо вже другу резиденцію на Хаті-Майстерні. Минулого року це були “Акти Відчаю / The Desperate Tone is an Act”. Алекс — координатор Центру художнього дослідження Milvus, організації, що базується в шведському містечку Кніслінгу та сприяє діалогу між ремеслом та інноваціями через дослідження у галузі перформативності. Родом із Буффало (штат Нью-Йорк) Алекс є колишнім науковим співробітником Фулбрайта в Україні. Як куратора Алекса цікавлять міфи та пам’ять, мистецтво та публічна практика, перформанс, ліризм та жаргонізм у побудованому середовищі та (де)формування спадщини. Відео артіст-току Олександра, яке ми зняли в Хаті-Майстерні в серпні, можна подивитися тут.

Мистецька резиденція у Хаті Майстерні
Алекс Фішер та Анна Потьомкіна

До речі, більшість цих артіст-токів відбуваються у вигляді перформансів та по суті розповідають про практику митців через саму практику. Тому не дивуйтесь незвичному формату.

Художниця Антоніна Зеленіна на мистецькій резиденції
Антоніна Зеленіна

Отож, для чого ми робимо резиденції? Щонайменше для того, аби виходити з зони комфорту та своєї мистецької спільноти, будувати нові зв’язки з новими людьми та потрапляти у нові середовища. Для того, аби сфокусуватися на власній діяльності та дійсно заглиблюватись у тему. Для того, аби формувати мости між містами та спільнотами. 

Так, наприклад, одним з результатів резиденції став відкритий дводенний “Перформативний воркшоп з низькосортної магії” від Ольги Марусин, Людмили Сушені та Антоніни Зеленіни у Франківську. До нього могли долучитись усі охочі та колективно розділити магію, обіцяну в назві. Можемо запевнити, що так і сталось. А ще нагадуємо, що “Асортиментна кімната” є громадською організацією, тому дуже вітаються пожертви в довільному розмірі та нові благочинці на платформі Patreon – на власний розсуд та за покликом серця. Бережіть свої тіла та серця!

Головні новини Івано-Франківська та області у Telegram

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: