Нещодавно Національна поліція оприлюднила дані про аварійність на дорогах за 2019 рік. Цим цифрам довіряти, звісно, не варто через їхню заниженість*, однак навіть такі неповні дані показують катастрофічну гостроту ситуації та її стабільне погіршення протягом останніх років.
За інформацією поліції, у 2019 році на дорогах Івано-Франківської області й вулицях населених пунктів загинуло щонайменше 147 людей, ще 1037 зазнали несмертельних травм. Світовий Банк має формулу, за якою можна перевести ці людські жертви в економічні втрати. Я зробив простий підрахунок і вийшло 2,3 мільярди гривень. Це майже річний бюджет Івано-Франківська, який на 2020 рік складає 2,6 мільярдів.
Трагічно, що з року в рік ситуація не покращується, а погіршується. Створення Патрульної поліції, активний ремонт доріг та вулиць, зміна окремих пунктів ПДР, початок патрулювання автодоріг, точковий контроль швидкості, активне виловлювання нетверезих водіїв, соціальна реклама, «жилетки Гройсмана» – виходить, все це принесло в підсумку негативний результат. Різниця між 2016 і 2019 роком складає +40%, а за останній рік +16%. Все погано і стає тільки гірше.
Як відомо з психології, перший крок до вирішення проблеми – її усвідомити й публічно визнати. Тому заслуговує на увагу та повагу позиція керівника обласної поліції Володимира Голубоша, озвучена на пресконференції минулого тижня: «Для поліції Івано-Франківської області найбільшою проблемою залишаються дорожньо-транспортні пригоди».
Далі процитую «Курс»:
Володимир Голубош каже, що для того, аби кількість ДТП на Франківщині зменшилася, поліція працює цілодобово. Проводять профілактичні бесіди із водіями та пішоходами. Виступають у школах. Готують соціальні ролики. “Робили, що могли. Більшість роботи, яку постійно робимо, не помітна на перший погляд. Спробували збільшити кількість нарядів патрульної поліції на дорогах – кількість ДТП зменшилася, але почалися звинувачення, що поліція знову на дорогах “колядує”. Обстежили також дороги на предмет безпеки, розмітки, необхідності світлофорів. Штрафуємо посадовців, відповідальних за порушення. Але все це не дає тих результатів, яких би ми хотіли”. Володимир Голубош кілька разів підкреслив, що робота поліції, спрямована на зменшення аварійності на дорогах області, не є ефективною.
Остання репліка дуже важлива й відверта, однак неточна. Ефективність – це відношення отриманого результату до затрачених ресурсів. У нас ресурси витрачаються значні, а результат повністю відсутній. Поліція з її нинішніми інструментами, цілями та практиками превенції не спроможна зменшити аварійність і смертність на дорогах.
Робити те саме, що й раніше, але сподіватись на інший результат, називається дурістю. Це сказав не я, а відомий науковець Альберт Айнштайн. Навіщо поліція з року в рік робить те, що не працює, і чому не робить те, що має шанс спрацювати? Ці питання треба ставити не на рівні області, а скоріше до Департаменту патрульної поліції або ще краще – до нового складу профільних парламентських комітетів (підкомітет з безпеки руху очолила депутатка від Івано-Франківська пані Оксана Савчук). Адже така сама негативна тенденція і в інших областях, й смертність в Україні загалом також у 2019 році зросла навіть за офіційними даними. Втім, на одну річ хочу звернути увагу на рівні області. Зокрема, це так звані «обстеження», про які згадав пан полковник перед журналістами.
Відповідальність за безпечні умови руху на дорогах несуть їх власники, це закріплено у законі «Про дорожній рух» (ст. 9.). Це в основному три категорії юридичних осіб: (1) Укравтодор в особі обласної Служби автомобільних доріг (2) облдержадміністрація (3) органи місцевого самоврядування. Поліція двічі на рік обстежує мережу доріг, зокрема ті, які належать власникам 1 та 2, і виявляє на них якісь недоліки, які власник потім начебто ліквідовує. Я кажу «начебто», тому що звітів про ці обстеження, виявлені недоліки і їх ліквідацію знайти неможливо. Водночас кожен, хто їздить дорогами і звертає увагу на засоби безпеки, може засвідчити, що таких недоліків – тисячі і їхня кількість не тільки не зменшується, а зростає з року в рік. Навіть якщо взяти лише чотири основні дороги, на яких гинуть десятки людей за рік: на Чернівці, Львів, Стрий та Яблуницю – там є проблеми, які не ліквідовуються роками:
- Знищені корозією старі дорожні знаки, що не відповідають цілому переліку вимог ДСТУ;
- Нові дорожні знаки є фактично підробленими, адже не відповідають вимогам чинних ДСТУ (всі знаки повинні виготовлятися з сертифікованої світлоповертальної плівки, мати маркування від виробника і термін гарантійної служби 10 років);
- Відсутнє або катастрофічно небезпечне бар’єрне огородження, наприклад нез’єднані між собою фундаментні блоки, що порушує вимоги ДСТУ;
- Права смуга руху, яка раптово закінчується в кювет, внаслідок чого автомобілі злітають в нічний час з дороги, – це грубе порушення норм безпеки, яке можна легко й дешево виправити;
- Невідповідність вимоги дорожнього знаку й розмітки, яка нанесена в цьому місці (наприклад, про заборонений або дозволений обгін).
Ці всі проблеми неминуче призводять й будуть призводити до аварій. «Автобус з відпочивальниками що прямували на Буковель, перекинувся у річку Прут в районі села Микуличин, загинуло 20 осіб, ще 22 отримали травми, 6 з них перебувають в реанімації. Президент України оголосив національний день жалоби». Такої ДТП досі не сталося лише з двох причин: (1) нам щастить; (2) водії автобусів достатньо професійні, адже не перший рік їздять нашими небезпечними дорогами. Однак, якщо нічого не робити, така трагедія неминуче станеться.
Перелічені проблеми на декількох головних дорогах, за які відповідає САД/Укравтодор, дуже добре відчувають й помічають мешканці області, гості та навіть органи місцевого самоврядування. У листопаді 2019 року міська рада Яремчі звернулася до Міністра інфраструктури України з приводу бездіяльності керівництва обласної САД в питаннях безпеки руху на автодорозі Н-09. Я особисто просив Міністра Владислава Криклія й нового керівника Укравтодору Олександра Кубракова врахувати ці факти при прийнятті рішення про нових керівників САД Івано-Франківської області, адже якщо безпека руху не є пріоритетом для місцевих керівників, таким керівникам не має бути місця в новій системі. Вони сказали, що обов’язково візьмуть це до уваги, оскільки для них і для уряду безпека руху є в пріоритеті, що закріплено у Програмі дій Уряду.
Підсумовуючи написане і повертаючись до щирості полковника Голубоша, хочу аналогічно щиро висловити йому свою думку, що базується на понад 10 роках теорії і практики у сфері безпеки руху. Єдиний дієвий захід, який може здійснювати обласна поліція у 2020 році з наявними ресурсами й без ролі Києва, – це проводити більш ретельні та методичні обстеження стану безпеки автодоріг, публічно про них звітувати й вимагати від САД, ОДА та місцевих власників доріг реальних дій. Робота з дітьми, профілактичні бесіди, соціальні ролики, стояння в кущах – ці всі заходи не здатні змінити сумний тренд, від них можна відмовитись зовсім.
Пане Володимире, якщо Вас це цікавить, я готовий особисто з Вами та з кваліфікованими представниками Патрульної поліції здійснити такі перші тестові виїзди, аби пояснити існуючі у світі та в Україні методології обстежень й допомогти визначитись, як навесні 2020 року можна їх почати проводити по-новому, публічно звітувати й досягати результату. Щоб не опинятися знову в зачарованому колі – робити те саме й сподіватись на інший результат.
* Порядок та обсяг збору і публікації даних про ДТП, якими послуговується Патрульна поліція, не відповідає міжнародним рекомендаціям (CADaS). Наприклад, у звітах не враховуються ті, хто загинув не безпосередньо на місці ДТП, а померли вже у лікарнях. У розслідуванні громадської організації ”Vision Zero” ще у 2017 році було беззаперечно доведено факт, що дані поліції далеко не повні. Це було визнано керівництвом поліції та МВС, однак інформації про зміни цієї ситуації у наступні два роки не надходило.