За останні 5 років Україна побачила багато нового рівного асфальту. Їздити по країні вдень стало набагато приємніше і комфортніше.
Рівний асфальт – це, безумовно, чудово, однак це НЕ дорівнює поняттю “нова дорога” чи “якісна дорога”. Дорога – це категорія значно ширша.
У нас робили лише новий асфальт (методом під назвою “поточний середній ремонт”), а решта елементів дороги залишається без змін. Після асфальтування часто ще місяцями або роками на дорозі немає розмітки, не досипані або не укріпленні узбіччя, дорожні знаки старі й облізлі, їх не видно вночі або їх взагалі немає у критичних місцях (наприклад, на ділянках Львів-Франківськ-Яблуниця траси Н-09). В підсумку, аварійність після такого ремонут різко зростає, особливо вночі і в зимовий хмарний період. Аварії, жертви, економічні втрати.
Друзі, асфальт — це тільки 50% від якісної дороги! Решта 50% – це все навколо: витримані за стандартами узбіччя, розмітка, дорожні знаки, які добре видно вночі (а не як на трасі Н-09), напрямні стовпці, а також нові дорожні огородження, які в разі виліту авта з дороги врятують людей, а не простромлять наскрізь… У населених пунктах ще додатково засоби заспокоєння руху, тротуари, безпечні переходи з освітленням і острівцями безпеки.
Так от, якщо оцінювати за цією “формулою”, то всі дороги в Україні, які ремонтувались останніми роками, можна назвати якісними на 50-70%. По факту ці дороги НЕДОроблені. Як будинок без даху. Як автомобіль без вікон. До 100%, за моїм водійським досвідом, ще не досягнула жодна ділянка. Навіть міжнародні дороги типу М-06 в нас мають численні проблеми з вицвілими знаками, з іржавими огородженнями, з злочинно небезпечними переходами в селах, з дурнуватою розміткою, якій водії не довіряють….
Давайте-но зробимо так, щоб з 2020 року Україна почала показувати якісні дороги на всі 100%? Щоб не тільки асфальт, але й безпека? А ті, які зробили за минулі роки на 50-60%, аби швидко довести до 90-100%? Це недовго і недорого, насправді. Що скажете?