Чекайте нас із перемогою
четвер, 16 серпня

Чекайте нас із перемогою

Тарас Грень Прес-центр АТО, підполковник.
Не справа для галичан бути "диванними військами України".

Не справа для галичан бути "диванними військами України"!
Хлопці, яких ви бачите на світлинах, зараз несуть службу на одному з найскладніших блокпостів сил АТО.

Важко передати всю мою радість та захоплення, коли побачив на одному з передових блокпостів прапор міста Львова. Золотий лев на синьому тлі гордо майорів над сучасною броньованою машиною "Буцефал". Гармата бронетранспортера скерована в бік ворога. А на імпровізованому автомобільному знакові, вирізаному зі звичайної дошки, значилось – "Бандерштат".

Особовий склад якраз відпочивав після нічного чергування, та до мене підійшли двоє львів’ян Василь та Андрій, які служать у полку Національної гвардії. Вони розповіли, що їхній БТР – це і бойовий товариш, і дім, і символ Галичини.

"На передових позиціях ми вже кілька місяців, – розповів Василь. – Мали відпустку додому, але вирішили повернутись назад. Бо не справа для галичан бути "диванними військами України". 

Як щирі господарі, хлопці запросили мене до свого броньованого будинку на колесах. І дуже просили пробачення, що в їхній "хаті не прибрано". Як і належить, при вході, щоправда, на дверях, висить ікона. Її, разом з вервицями та натільними хрестиками, подарував бійцям військовий капелан отець Тарас. І хоч Василь та Андрій нарікали на безлад, нічого подібного тут не було. Всі речі знаходились там, де найбільш потрібні господарям. Але головне – броньована машина завжди готова до бою. Адже стоїть на самому передньому краю нашої оборони. Далі лише ворог, що окупував українські землі. 

"Львів, чекай нас із перемогою, – додав до слів свого бойового побратима Андрій. – Ми не посоромимо рідну землю". 

В зоні АТО сумлінно і відповідально служать немало воїнів зі Львівщини. Наприклад, бійці 80-го окремого аеромобільного полку, незважаючи на шалені обстріли з мінометів та "Градів", не здали терористам аеродром Луганськ. А бійці 24-ї механізованої бригади твердо стоять під атаками, не пускаючи ворога з кільця, та ділом підтверджують звання "Залізної бригади". Однак львів’яни воюють не самі. Пліч-о-пліч з ними стоять в обороні, ходять в контратаки, укриваються від "Градів" та несуть службу на блокпостах хлопці зі всіх куточків України. Ця війна об’єднала їх, зробила дійсно монолітною нацією. 

КОМЕНТУВАТИ