четвер, 15 листопада

Громадські слухання по-франківськи: процедура та особливості (частина II)

Антикорупційна платформа Об'єднання активних громадян Івано-Франківська.
Громадські слухання – дієва форма співпраці міської ради та мешканців міста.

У попередніх матеріала[ ми розповідали, як ініціювати громадські слухання та які особливості їх проведення саме в Івано-Франківську. У цьому ж матеріалі ми поговоримо безпосередньо про процедуру проведення громадських слухань.

Потрібно пам’ятати, що кожен може взяти участь у громадських слуханнях. Мешканці приходять на слухання вільно.

Якщо приміщення, в якому призначено слухання, не може вмістити всіх охочих членів громади, голова зобов’язаний призначити додаткові слухання.

У разі, якщо громадські слухання проводяться в окремій частині міста та стосуються мікрорайону, кварталу, вулиці, будинку, на якій проводяться слухання, то учасники мають бути зареєстровані у цій частині міста.

До початку громадських слухань проводиться реєстрація їх учасників. Незареєстровані особи не можуть брати участь у слуханнях.

Членам громади, що мають право голосу, під час реєстрації видають мандати для голосування.

Право голосу на громадських слуханнях мають тільки повнолітні містяни, що зареєстровані в межах Франківська. Тобто, йдучи на громадські слухання, не забудьте взяти паспорт (!).

Але якщо навіть ви не проживаєте в відповідній частині Івано-Франківська, але живете в місті і не байдужі до його долі, не варто засмучуватись. Адже такі члени громади також беруть участь у громадських слуханнях, але з правом дорадчого голосу.

Розпочинає громадські слухання голова, який обирається з числа учасників громадських слухань. В Івано-Франківську його обирають відносною більшістю голосів присутніх членів громади з правом голосу.

На замітку, відносна більшість голосів – це коли переможець отримав хоча б на один голос більше, ніж його суперник. У продовження теми додам, існує ще абсолютна більшість (при якій має бути отримано 50% голосів голосуючих плюс ще один голос) та кваліфікована, або відома ще як конституційна більшість (проголосувати "за" мають дві третини присутніх).

Головуючим, секретарем та членами лічильної комісії не можуть бути обрані депутати ради, посадові та службові особи місцевого самоврядування, надавачі послуг, за винятком якщо вони є ініціаторами громадських слухань. Членами лічильної комісії також не можуть бути голова та секретар громадських слухань.

Головуючий веде слухання, стежить за дотриманням на них порядку, підписує протокол громадських слухань. До речі, якщо головуючий зловживає своїми правами, то учасники громадських слухань більшістю голосів можуть висловити йому недовіру й обрати нового.

Секретар слухань веде протокол, а лічильна комісія підраховує голоси. Кожен учасник громадських слухань має право подати пропозиції, висловити зауваження, поставити запитання усно чи письмово. На вимогу учасника громадських слухань, що подає пропозицію, вона повинна бути виставлена на голосування. Усі пропозиції, зауваження і запитання вносяться в протокол.

Регламентом визначається час, відведений для виступів, запитань і відповідей. Загальний час проведення громадських слухань також встановлюється регламентом у кожному конкретному випадку, залежно від значущості предмета слухань.

Потрібно пам’ятати, що не допускається розгляд на громадських слуханнях та прийняття рішень з питань, які не було внесено до порядку денного і про які не було повідомлено учасників громадських слухань за сім днів до їх проведення.

Головуючий відповідно до регламенту надає по черзі слово для виступу учасникам слухань. Усі отримують слово тільки з дозволу головуючого. Виступи учасників громадських слухань не можуть перериватися, припинятися чи скасовуватись.

Громадські слухання відбуваються у відкритому режимі. Обов’язково проводиться їх веб-трансляція та аудіозапис.

Стенограма аудіозапису громадських слухань має бути розміщена на офіційному веб-сайті ради у розділі "Громадська участь" протягом п’яти робочих днів після громадських слухань і має бути доступною для ознайомлення не менше як п’ять(!) років з моменту розміщення.

Кожен учасник громадських слухань має право робити аудіо- чи відеозапис, веб-трансляцію громадських слухань.

Засоби масової інформації мають право вести пряму відео- чи радіотрансляцію.

В ході громадських слухань складається протокол, який підписується головуючим і секретарем громадських слухань не пізніше трьох днів після їх проведення. Протокол негайно передається раді з супровідним листом.

До речі, він оформляється у трьох примірниках: один для посадової особи чи підрозділу ради, другий передається ініціатору слухань, третій  вивішується для ознайомлення в місці проведення громадських слухань і має бути доступним для ознайомлення не менше одного місяця.

Крім того, сканкопія протоколу розміщується на офіційному веб-сайті в спеціальному розділі "Громадська участь" і має бути доступна для ознайомлення не менше як п’ять років.

Пропозиції, викладені в протоколі громадських слухань, розглядаються на найближчому відкритому засіданні ради за обов’язкової участі ініціаторів громадських слухань, яким надається слово для виступу.

Рішення за результатами розгляду приймається шляхом поіменного голосування.

Якщо ж громадські слухання визнані такими, що не відбулися, голова негайно призначає повторні громадські слухання.

Матеріал підготувала аналітик Центру «Антикорупціна платформа», юрист Ольга Ничай

 

*Матеріал підготовлений в рамках Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EU Anti-Corruption Initiative) - найбільшої програми підтримки України з боку ЄС в сфері боротьби з корупцією.

Програма фінансується ЄС та співфінансується і впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA).

 
КОМЕНТУВАТИ