Днями мережу сколихнув відеозапис гострої розмови новопризначеного Голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі із прокурором Одеської області Романом Говдою про неприпустимість "рекету" з боку працівників прокуратури в регіоні. Нагадаємо, губернатор гостро розкритикував випадки перевищення повноважень і тиску на бізнесменів окремими працівниками прокуратури і пригрозив порушити питання щодо зайняття посад такими особами перед Генпрокурором. Таку позицію і відвертість у висловлюваннях екс-президента Грузії із захопленням сприйняло суспільство. Схоже, що й сам прокурор відчув, що ґрунт під його ногами захитався, оскільки через два дні вийшов до журналістів зі звітом про боротьбу з корупцією в лавах державних посадовців та із поясненням ситуації щодо тиску на підприємців та інвесторів.
Здавалося б, конфлікт між одеськими посадовцями вичерпано. Тим не менше, небайдужими до інциденту залишилися не лише прості громадяни, а й низка посадовців, зокрема й прокурор Івано-Франківської області Ігор Настасяк, вочевидь, не зміг змиритися зі шквалом критики на адресу одеського колеги і під час одного з публічних заходів заявив, що губернатор "перед тим, як зробити щось різке", телефонує і радиться. "Я кажу: так робіть, а так ні, бо станете моїм клієнтом". Крім того, з вуст прикарпатського прокурора камінь полетів і в город начальника обласної міліції Одещини, який, "не знає жодного слова українською і не знає жодної норми законодавства".
У відповідь Міхеїл Саакашвілі зауважив на своїй сторінці в Facebook, що Ігор Настасяк, на його думку, є "недалеким "розумником", який "кічиться, що губернатор радиться з ним з будь-якого приводу". А вже 25 червня 2015 р. стало відомо, що Ігоря Настасяка звільнено з займаної посади.
Таке публічне з’ясування стосунків двох високопосадовців регіонального рівня, наслідком якого є звільнення прокурора, неможливо оминути увагою. Зважаючи на те, що обидва фігуранти конфлікту на момент своїх публічних висловлювань займали посади в органах державної влади, варто проаналізувати питання правового регулювання взаємин між ними, виносячи за дужки аспект особистої неприязні чи образ.
Діяльність місцевих державних адміністрацій врегульовано Конституцією України та Законом України "Про місцеві державні адміністрації". Відповідно до ст. 119 Основного Закону, місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують, зокрема, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади, а також законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян. У ст. 32 Закону "Про місцеві державні адміністрації" зазначено: "При здійсненні своїх повноважень МДА взаємодіють з іншими органами державної влади в межах Конституції та законів країни". Водночас статтею 7 чинного Закону "Про прокуратуру" забороняється втручання органів державної влади і органів місцевого самоврядування, посадових осіб у діяльність прокуратури.
Тож чи можна вважати висловлювання одеського губернатора на адресу прокурора "втручанням" у діяльність прокуратури? Закон "Про прокуратуру" не надає нам тлумачення поняття втручання, однак таке тлумачення є загальноприйнятим щодо ст. 343 Кримінального кодексу України. Відтак, втручання в діяльність працівника правоохоронного органу полягає у впливі на працівника правоохоронного органу, що в свою чергу означає конкретні дії, спрямовані на перешкоджання виконанню цим працівником службових обов’язків або для того, щоб добитися прийняття незаконних рішень. Як відомо, Міхеїл Саакашвілі, критикуючи діяльність одеських прокурорів, наполягав на неприпустимості прийняття незаконних рішень і дій, тому навряд чи можна стверджувати про факт втручання. Зрештою, оцінкою висловлювань керманича Одеської ОДА мали б займатися ті, на чию адресу пролунала критика. А прокурор Одеської області не заперечував і, як зазначалося вище, навіть спромігся пояснити ситуацію.
Що стосується коментаря Ігоря Настасяка, то варто також звернути увагу на повноваження прокурорів областей та їх взаємодію з органами виконавчої влади на місцях. Тут маємо дещо складнішу ситуацію в законодавстві, адже незважаючи на скасування функції нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами в Законі "Про прокуратуру", така функція закріплена в Конституції України. Отже, зважаючи на вищу силу Конституції, на прокуратуру в Україні покладається функція загального нагляду. Тим не менше, здійснення загального нагляду не передбачає схвалення прокурором чи узгодження з ним дій посадових осіб інших органів влади. Відповідно до ст. 119 Конституції України та ст. 30 Закону "Про місцеві державні адміністрації", голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Крім того, відповідно до статті 20 Закону "Про прокуратуру", серед вичерпного переліку повноважень прокурора у сфері прокурорського нагляду відсутні повноваження щодо затвердження дій чи рішень посадових осіб органів виконавчої влади чи надання їм консультацій. Отже, жодної підконтрольності чи попереднього схвалення рішень голови ОДА прокурорм області немає і бути не може.
Таким чином, екс-прокурор Ігор Настасяк, висловлюючись про особливий характер взаємодії із Головою ІФОДА Олегом Гончаруком, по-перше, ставить губернатора у "незручне становище" як несамостійну фігуру, яка у своїх рішення керується не законом, повноваженнями чи вказівками Президента чи Уряду, а порадами і консультаціями прокурора області. При цьому, слід наголосити, що для того, аби рішення голови ОДА не виходили за межі законодавства та інших нормативних документів, існує цілий юридичний відділ. По-друге, пан Настасяк фактично підтвердив можливість здійснення неправомірного впливу чи тиску на губернатора шляхом оголошення перспективи стати "його клієнтом" у разі прийняття рішень, що не подобаються правоохоронцеві. Можна припустити, що у прагненні підкреслити важливість власної особи в області та захистити честь прокурорського мундира від публічної "порки", пан Настасяк перестарався, мимоволі викриваючи ймовірне перевищення своїх повноважень.
Наразі невідомі подробиці звільнення Ігоря Настасяка з посади. На офіційному сайті Генпрокуратури міститься лише коротке повідомлення, а причини чи мотиви офіційно не озвучено. Відомо лише про зловтішний коментар співвітчизника Міхеїла Саакашвілі, заступника генерального прокурора Давида Сакварелідзе. Тож тим часом для широкого загалу залишається загадкою те, що саме стало причиною звільнення прикарпатського прокурора – визнання керівництвом незаконності дій підлеглого, помста за гострі висловлювання на адресу одеського губернатора чи особисте бажання Ігоря Івановича піти з посади після публічного скандалу.
Залишається лише нагадати усім без винятку посадовцям органів державної влади, що задля уникнення неприємних скандалів чи публічного з’ясування стосунків варто діяти лише в межах своїх повноважень, визначених Законом, і передусім в інтересах громадян України. Лише таким чином зможемо навести лад в державі та вирватися із замкненого кола невдач та розчарувань.
