Транспорт на Прикарпатті – то часто велике випробування для людей, які ним користуються. Старі та брудні автобуси, зупинки в кожному селі, агресивні водії, про безпеку ніхто навіть і думає… Як то кажуть люди на селі: "Добре, що й такий їде!" Отак живемо багато років. Хто хоче комфорту, користується або автомобілем, або приватними бусами, останні завжди чатують напоготові неподалік від автостанцій.
Зайти на ринок пасажирських перевезень для підприємця – справа непроста: без знайомств і зв’язків у цю "жирну" нішу не проштовхнешся.
Одним із "опікунів" транспортних перевезень в Івано-Франківській області є прокурор Гаврилюк Петро Миколайович, який сьогодні займає посаду заступника Калуської місцевої прокуратури Івано-Франківської області. На перший погляд, молодий і не надто багатий чоловік.
Так, якщо вірити декларації, за рік прокурор приніс додому тільки зарплату в розмірі близько 150 тис. грн. Живе у власному будинку площею 270,4 кв. м, також на нього записана земельна ділянка площею 1061 кв. м. Володіє атомобілем Hyundai Santa Fe 2007. Та цікаво, що на дружину пана Петра записано 4 автобуси. Мабуть, на роботу вона ними точно не їздить.
Весь секрет успішного життя прокурора у тому, що насправді його батько та дружина здійснюють пасажирські перевезення в області та місті Івано-Франківськ. Цим бізнесом родина займається уже давненько. Якщо зазирнути в минуле і переглянути конкурси, які проводяться в області та місті на пасажирські перевезення, то родина Гаврилюків не пасе задніх.
Що стосується Івано-Франківська, то за попередньої міської влади пасажирські перевезення тут здійснювалися малими підприємцями, а родина Гаврилюків брала активну участь у конкурсах і фактично вигравала, як то кажуть, "козирні" рейси. Також негласно з прокурорською родиною пов’язують фірму ТзОВ "Корида-Транс", засновниками якої є Гринишин Дмитро Степанович та Розумович Володимир Олексійович. Фактично підставні особи, які начебто мають свої пасажирські рейси. Ось за результатами 2015 року:
– дружина прокурора Гаврилюк Мар'яна здійснювала перевезення по маршрутах 10, 55, 69, 86;
– батько Гаврилюк Микола Іванович здійснював перевезення по маршруту 14.
– "партнери" по бізнесу Гринишин Дмитро Степанович мав маршрут 85, Розумович Володимир Олексійович – 22.
В 2016 році, коли до влади прийшов новий мер Івано-Франківська Руслан Марцінків та оновився склад міської ради, влада одразу взялися за "транспортну реформу". Поміняли номери рейсів, встановили вищу оплату за проїзд, змінили маршрути, почали проводити конкурси. Дуже багато галасу і піару, але толку мало, бо люди так і не отримали нових автобусів і про комфорт можна тільки мріяти. Схоже, "реформа" насправді полягала тільки в перерозподілі ринку. Пріоритетними стали великі транспортні фірми. Сформувалися ці фірми неофіційною домовленістю перевізників, які за певних умов приєдналися до транспортних груп, які куруються або депутатами, або ж прокурором. Серед них і "прокурорська" фірма ТзОВ "Корида-Транс". Нещодавно прокурорська родина створила нову фірму "ТРАНС-ЛАЙН ІФ", засновниками якої є дружина прокурора Гаврилюк Мар'яна Романівна та батько Гаврилюк Микола Іванович.
Ситуація по області ще цікавіша.
Щоб отримати рейс на перевезення в будь-яке село області, теж потрібно взяти участь у конкурсі, який проводиться Департаментом промисловості та інфраструктури облдержадміністрації. Прихід на посаду голови ОДА Олега Гончарука нічого в цій сфері не змінив: транспортні перевезення в області як були в напівлегальному стані, так і залишилися. Та при владі Гончарука прокурорській родині працювати стало як ніколи добре. Миколу Гаврилюка пов’язують з батьком Гончарука – Гончаруком Романом Дмитровичем, який протоптав синові кар’єру в політиці та державній службі. Щодо конкурсів, то вони більше для галочки, бо автобуси, які виставляються і з якими перевізники виграють конкурси, в реальності в більшості випадків не їздять.
Обман 1. У 2014 році Департамент промисловості та інфраструктури облдержадміністрації проводив конкурс на пасажирські перевезення в області.
Під номером 36 на рейс "Надвірна – Івано-Франківськ" подалися два претенденти, серед них був і Гаврилюк Микола Іванович, батько прокурора Петра Гаврилюка.
Переможцем визнали Миколу Гаврилюка. Проте обов’язковою умовою при визначенні переможця було використання на маршруті автобуса MAN А20 як основного, а автобуса БОГДАН А-09202 як резервного (такий використовувати можна не більше 7 днів протягом одного місяця). Чому саме MAN А 20? Бо автобус призначений для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями. Однак таким автобусом на рейсі "Івано-Франківськ – Надвірна" і не пахне. Щодня курсує звичайний БОГДАН – 09202 як основний, а на додачу підприємець запустив ще одного БОГДАНА з 2007 року. Великий автобус MAN А20 їздить по місту Івано-Франківськ на маршруті 22. І тут зрозуміло, що Гаврилюк використав комфортний МАН А20 тільки для того, щоб виграти конкурс у місті, обманувши представників організації інвалідів, які під час обласного конкурсу дали йому найбільшу кількість балів.
На інформаційний запит Департамент промисловості та інфраструктури ОДА надав зазначену інформацію і фактично підтвердив, що покриває ці порушення, бо, отримавши інформацію про такі зловживання, мав би ініціювати хоча б розірвання договору із перевізником.
Обман 2.
У 2015 році Департамент промисловості та інфраструктури облдержадміністрації проводив черговий конкурс на пасажирські перевезення в області.
Під номером 48, маршрут "Івано-Франківськ – Поляниця 9", переможцем оголошено Гаврилюка Миколу, обов’язковою умовою конкурсу є наявність 2 транспортних засобів. Гаврилюк і запропонував два направду хороші автобуси NEOPLAN N 1116, VANHOOL T-815, якими туристи мали б їздити в мальовничу Поляницю. Однак ситуація традиційно повторюється: в реальності все зовсім по-іншому. Гаврилюк на цьому рейсі використовує інші автобуси. Так, туристів на автостанції чекає старенький Mercedes-Benz 814 D. А водій ще й просить пасажирів не купляти квитки, а йти за шлагбаум і там сідати.
Хто ж має контролювати пасажирські перевезення і припинити свавілля перевізників?!
В Івано-Франківську перевізників начебто намагаються карати – за скаргами людей. В області були створені навіть окремі комісії з контролю за нелегальними пасажирськими перевезеннями та недобросовісними перевізниками, але насправді на ситуацію це не впливає і всі це добре знають. ОПАС володіє інформацією, які автобуси повинні відправлятися згідно з договорами, а які їздять фактично. Якщо департамент промисловості та інфраструктури ОДА мав би бажання навести лад і розірвати договори із недобросовісними перевізниками, то механізм контролю є. Щодо комісій то основна їхня мета – витіснити одних перевізників, щоб привести потрібних, тих, які "порішали", особливо коли мова йде про "жирні" рейси.
Дивно виглядає, що на інформаційний запит, який був направлений в департамент промисловості та інфраструктури облдержадміністрації для отримання копій договорів на транспортні перевезення Гаврилюка та ТзОВ "Корида-Транс", прийшла відмова. Тому виявити всі порушення, на жаль, не вдалося. Система включила інстинкт самозбереження. А рейсів прокурорська родина Гаврилюків має чимало.
Чи має право Петро Гаврилюк займати посаду прокурора, якщо його дружина і батько ведуть бізнес без правил? Риторичне питання. Чи отримають вони коли-небудь за це покарання, щоденно ризикуючи життям людей, яких перевозять в стареньких автобусах, обманюючи інвалідів і фактично монополізуючи ринок пасажирських перевезень на Прикарпатті? Звичайно, сам прокурор за своїми декларованими статками – середній собі службовець, але загалом родина успішно багатіє. Так, з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на Гаврилюка Миколу зареєстровані земельні ділянки та незавершене будівництво, виглядає на СТО.
Загалом прокурорська родина володіє 47 транспортними засобами, тому СТО точно їм не завадить. Бізнес процвітає, а люди щодня платять гроші за нікчемні транспортні послуги.
