Нібито Президент пообіцяв європейцям зняти заборону на експорт лісу-кругляку і за це нам пообіцяли 600 млн євро фіндопомоги. Оскільки в "Прикарпатлісі" я пропрацював не один рік, то з темою знайомий, і тому хотілося б внести трохи ясності.
Так ось, на пальцях однієї руки легко довести, що все якраз навпаки. Що насправді заборона на експорт кругляку добиває наше лісове господарство.
Спробую розвіяти деякі з активно поширюваних сьогодні міфів.
Міф перший – експорт лісу сприяє незаконним рубкам. Цей міф спростувати найлегше. Перед тим, як експортувати, ліс рубають, і ніхто його на пні не експортує. А мова ж іде про незаконні рубки. Незаконна рубка – це лише прикриття для сильнішого слова – крадіжка. І можна припустити, що з припиненням експорту незаконні рубки (крадіжки) лише зростуть, бо злодіям будуть за деревину платити менше, а вони вже звикли до певного рівня доходів.
Міф другий – заборона на експорт кругляку буде сприяти розвитку вітчизняної деревообробної промисловості. Для переконливості наводять приклад заборони (квотування) експорту насіння соняшнику. Це дійсно спрацювало. Але треба подивитись на ринкову ситуацію.
У випадку насіння соняшнику частка України на світовому ринку є дуже великою, і у бізнесу справді не було інших варіантів, ніж розвивати переробку соняшнику в Україні. Вірніше, це було очікуваним – лише відбулося швидше. У випадку лісу, то частка України на світових ринках настільки незначна, просто мікроскопічна, що заборони експорту з України просто не помітять.
У питанні лісу реакція ЄС викликана не серйозними економічними причинами, а принципом: дотримуйтесь, шановні українці, підписаних вами ж угод, і все. Тобто говорити про якісь серйозні інвестиції в галузь за рахунок заборони експорту сировини не доводиться. Навпаки, продовжать своє існування численні фірми і фірмочки, часто сірі, що працюють на застарілому обладнанні, з низькою ефективністю, і на одиницю продукції потребують на 10-15% більше сировини, а отже, ще більше рубок! Ми просто консервуємо відсталість в галузі.
Міф третій – заборона на експорт кругляку покращить стан лісового господарства в Україні. Спростування дуже просте. Галузь фінансується в першу чергу за рахунок продажу кругляку. Ліс, який продається на експорт, коштує дорожче, отже, лісове господарство отримує більше. Заборонивши експорт, ми штучно знижуємо доходи лісової галузі, і так дуже бідної. Менше доходів в галузі означає нижчі зарплати і знову більше крадіжок лісу та менше молодих насаджень. Фактично ця заборона робить перерозподіл коштів між лісовим господарством і деревообробкою на користь останньої, а отже, лише шкодить лісам.
Що ж робити? Адже мораторій вже діє і нікого не переконати, що це вирішило хоч якісь проблеми в лісовому господарстві, а лише посилило їх.
Рішення очевидні, але знову ж таки не популярні в нашому суспільстві.
Що б було, коли б серійного убивцю негайно відпускали на волю, та ще й з усіма засобами убивства? Отож бо. Власне, це і відбувається у випадку лісу. Серійні вбивці лісу не йдуть до в’язниці і знаряддя "вбивства" ніхто від них не відбирає. Щоб переконатися в цьому, досить проїхатися селами в Карпатах і спробувати порахувати лісовози і примітивні пилорами, які і є отими знаряддями злочину.
Що було б, якби до охорони супермаркету запрошували лише злодіїв? Отож бо. При теперішньому фінансуванні в лісовій охороні не може працювати нормальна людина – лише злодій. Напевно, тут я трохи перебільшую, але, повірте, не дуже. І одна з причин цього – мораторій на експорт, бо відбирає з офіційної каси на користь злодіїв ледве не останню копійку.
Так що прошу обдумати це, перед тим як починати істерику начебто на захист лісу. Бо ця істерика на руку лише тим, хто його нищить і краде.
