Три архітектори представили свої проєкти музеєфікації Тисменицької брами Станиславівської фортеці, фрагменти якої випадково знайшли франківські комунальники ще у липні 2018 року під час ремонтних робіт на вулиці Лесі Українки.
Розкопи в історичному місці здійснювалися на замовлення міського управління транспорту і зв’язку – комунальники планували встановити там боларди. Під час земляних робіт знайшли старий мур. Пам’яткоохоронці припустили, що це рештки Тисменицької брами Станиславівської фортеці XVII століття.
На прохання активістів і пам’яткоохоронців роботи призупинили, щоб дати можливість вивчити знахідки. Археологи розпочали дослідження розкопу, і припущення, що комунальники натрапили на Тисменицьку браму, підтвердилося.
Засновниця ініціативи «Франківськ, який треба берегти» Марія Козакевич тоді запропонувала міській владі проєкт музеєфікації архітектурних знахідок та облаштування там громадськго простору «Тисменицька брама».
Але до реалізації проєкту не дійшло. Наприкінці 2018 року розкопки вирішили законсервувати на зиму. А влітку 2019 року у Франківську оголосили конкурс на проєкт музеєфікації Тисменицької брами. За чотири місяці – з 18 липня до 18 листопада – на конкурс надійшла всього одна робота – архітектора Андрія Гончарика. Після закриття конкурсу з’явилося ще два проєкти – Валер’яна Федоряка та Владислава Залевського.
Нещодавно всі архітектори представили свої проєкти на містобудівній раді, а згодом опублікували у соцмережах для ширшого обговорення.
Ідею свого проєкту Андрій Гончарик запозичив у хорватському місті Задар, де так само, як в Івано-Франківську, археологічні артефакти знайшли випадково, покращуючи інфраструктуру. Там відкопали вхід до міста, який існував ще за Римської імперії.
Архітектор пропонує накрити залишки Тисменицької брами склом.
Ту частину, яка виступає на вул. Галицьку, Гончарик пропонує обгородити бетонним парапетом, щоб захистити конструкцію від наїздів автівок. Також через цей парапет можна вивести вентиляційні канали для провітрювання.
Скло має бути багатошаровим і достатньо міцним, щоб по ньому можна було ходити.
На скло нанесуть інформацію про саму пам’ятку українською і англійською мовами.
Архітектор Валер’ян Федоряк запропонував проєкт з візуалізацією самої брами. Свій проєкт він створив на основі малюнку, зробленого російським офіцером у 1770-х роках.
Архітектор пропонує зробити пілони з підсвіткою, а на склі відтворити вигляд брами.
Подібний проєкт запропонував і архітектор Владислав Залевський.
«Та сама ідея – один до одного (що і в Федоряка. – Ред.). Просто цей пілон чисто з практичної точки зору вразливий. Враховуючи ментальність наших людей, краще зробити металічну рамку і вкласти в неї скло чи пластик», – сказав Залевський.
Кожен з проєктів, кажуть учасники містобудівної ради, заслуговує на увагу. Фахівці вважають, що можна поєднати ці ідеї – і накрити фрагменти брами склом, і візуалізувати браму.
Та наразі вибирати найкращу пропозицію для її втілення в Управлінні архітектури, дизайну і містобудівної діяльності не планують. За словами головного архітектора міста Артура Прокіпчука, певні ознакування можна втілювати в життя зараз.
«Однак ознакування на місці розкопок не доцільно робити, доки не буде проведено археологічних розкопок комплексно по всій можливій плямі розташування брами і мурів», – зазначив Прокіпчук.
