Минулого тижня Василь Ґрещук, завідувач кафедри української мови, професор ПНУ імені Стефаника, видав словник «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові».
Там зібрані понад 7500 діалектизмів і слів з гуцульської говірки, тож хвалитися є чим, пише Репортер.
«Це перший словник одного діалекту в мові художньої української літератури, – говорить Василь Ґрещук. – У цьому випадку йдеться про гуцульський діалект. Чому гуцульський – бо він, як жоден інший із говірок української мови, проявляється у художній літературі і нашій мові найчастіше».
За словами професора, гуцульський діалект часто використовували багато письменників і поетів.
«Починаючи з Юрія Федьковича і закінчуючи сучасними молодими письменниками, які пишуть на гуцульську тематику. Словників саме гуцульського говору є чимало, наприклад Słownik huculski, – каже пан Василь. – Але він є дуже малодоступним для нас, бо опублікований у Польщі під авторством Яна Яніва. Це колишній професор Львівського національного університету, який після Другої світової війни перебрався до Польщі».
Словник Яніва, говорить Ґрещук, насправді є одним із найбільших. Але він обмежується тим, що подає певні гуцульські діалектні слова та їхнє значення, в нашому випадку ще є приклади з літератури.
«За останні роки вийшло багато словників, які подають терміни діалекту, але цей словник – це щось нове, – розповідає професор. – Ідея його написання в мене виникла років 15 тому. Наш край багатоетнічний, бо на порівняно невеликій площі живуть гуцули, бойки, опіляни, покутяни й лемки. І це діалектне розмаїття мене завжди притягувало, хотілося створити таку працю, що може представити наш край не лише в Україні».
Як каже Василь Ґрещук, що гуцульський діалект найбільш поширений саме в художній мові, тому в словнику наведені роботи понад 100 авторів.
У 2008, 2010 та 2012 роках відбувалися конференції, де детально розглядали усі питання стосовно змісту й друку праці. Трохи згодом опублікували перший пробний «зошит».
«Відтак ми приступили до укладання остаточного варіанта й на сьогодні маємо перший том словника, – хвалиться Ґрещук. – Другий том також готовий до друку. Кошти на видання праці виділили з обласного бюджету, бо ми подалися на проєкт «Обласна програма підтримки книгодрукування». За умовами проєкту, в рік може друкуватися лише один том будь-якої праці, тому другу частину сподіваємося надрукувати у 2020-му. Перший том починає відлік від літери А і доходить до Н, а у другій частині відповідно продовження – до Я. Вони не можуть існувати одне без одного».
Разом у двох томах опрацювали понад 7500 слів, не беручи до уваги варіантні форми, наприклад, слова «Єрований», від якого походять «Ярований», «Єрчита», «Їрчіта», «Ярчата» – елемент декору кептаря, який притаманний Верховинському району.
«Хочу сказати, що подібного словника слов’янський світ не знає. Таку роботу одна людина зробити не могла, тому я залучив працівників нашої кафедри, – говорить Василь Ґрещук. – Роботи не бракувало, адже ми окремо відзначали етнографізми, філологічну лексику, образне вживання слів. І до кожного діалектизму дали пояснення. Словник вийшов накладом у 300 екземплярів. Багато друзів та знайомих, не лише з України, закидали мене запитаннями, де можна його придбати, але тут не все так просто».
За словами професора, він сам залишив собі лише кілька примірників. Решту забрала область, оскільки праця вийшла їхнім коштом. Словники віддали обласній бібліотеці, яка вже розподіляє їх по області.
Василь Ґрещук радий, що зміг довести до кінця 15-річну працю, шкодує лише про одне – не зміг випустити два томи водночас.