ГО «Форум видавців» (Львів, Україна) та Канадська недержавна організація «Українсько-Єврейська Зустріч» (UJE) оголосили переможця премії «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія» у 2023 році. Третім лауреатом книжкової премії став роман «Амадока» Софії Андрухович, опублікований у 2020 році львівським «Видавництвом Старого Лева».
Про це повідомили на сайті BookForum.
Церемонія нагородження премією «Зустріч» відбудеться 5 жовтня о 20:30 за київським часом на Львівському Книжковому Форумі’2023 і транслюватиметься онлайн. Щоб дивитися церемонію, зареєструйтеся на подію 6 (Event #6) за посиланням.
Далекосяжний у часі й просторі, титул роману «Амадока» походить від назви найбільшого в Європі озера, розташованого на території сучасної України. Проте роман — не про озеро, а про його зникнення. Про зникнення цілих світів і культур і про те, що залишається натомість. Чи існує зв’язок між Другою світовою війною та Голокостом і знищенням української інтелігенції у часи сталінських репресій? Яким чином це пов’язано з війною, яку Росія провадить проти України і яка почалася не в XXI столітті, а вже дуже давно? І як усе це віддзеркалила пам’ять, колективна та індивідуальна?
Софія Андрухович — письменниця, перекладачка, публіцистка з Івано-Франківська. Вона написала сім книжок прози, зокрема «Літо Мілени» (2002), «Старі люди» (2003), «Жінки їхніх чоловіків» (2005), «Сьомга» (2007), «Фелікс Австрія» (2014), «Сузір’я курки» (2017) та «Амадока» (2020), переклала низку творів Мануели Ґретковської, Клайва Стейплза Люїса, Джоан Роулінґ, Кадзуо Ішіґуро, Айн Ренд і Тоні Джадта. Її роман «Фелікс Австрія» був відзначений як «Книга року ВВС» у 2014, а в 2017 році нагороджений літературною премією Вишеградського Східного партнерства (VEaPLA), у 2015 році вона отримала премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського. В 2023 році роман «Амадока» був відзначений премією імені Шолом-Алейхема. Її твори перекладено англійською, польською, німецькою, чеською, французькою, угорською, сербською та іншими мовами.
«Українські видавці та письменники зіткнулися з багатьма викликами через злочинну війну Росії проти України, — констатувала Наталія Федущак, директор з комунікацій UJE. — Та все ж вони вистояли. Завдяки їхній самовідданій праці діячі української культури та літератури мають змогу продовжувати свою справу. Вони виступають на міжнародних книжкових ярмарках і фестивалях, доносять український голос до світової аудиторії. Цей голос віддає належне Україні як динамічній багатонаціональній державі, дає змогу зрозуміти розмаїття її громад, у тому числі, краще втямити стосунки між українцями та євреями».