Попри досить великий доробок – півтора десятка книжок поезії, есеїстики та перекладів – це перша прозова книжка лауреатки премії ім. Івана Франка та премії імені Юрія Яновського, голови Івано-Франківської організації Національної спілки письменників України Світлани Брелавської.
«Всі фаворитки короля» – це 21 новела, сюжети яких більше вигадані, ніж ґрунтуються на реальних фактах, і сама авторка їх називає «казками для дорослих дітей». Найреальнішою можна вважати новелу «Про Сашка, Калуш та Калійний комбінат», найказковішою і найсвітлішою «Лелеку», а найхимернішою «Гість».
Всі новели дуже лаконічні, з несподіваним сюжетом та багатозначними сенсами: королівська свита, що рухається коридорами сучасного готелю, багатодітний батько, який майструє ковчег, дружина чарівника зі своїм найкращим другом тифоном… Вони здаються написаними зовсім недавно, пише Галичина.
“Перші новели були написані майже тридцять років тому, а саме – в 1992 році. Дві з них опубліковані в літературному часописі «Четвер’93». З часом кількість текстів збільшувалася, періодично новели публікувалися в часописах «Золота пектораль», «Палісадник», «Дзвін», проте я не квапилася з виходом новел окремим виданням. По-перше, дуже прискіпливо ставлюся до якості тексту і маю звичку редагувати власні твори, відточувати, вдосконалювати кожний рядок. Навіть зараз знайшла б кілька місць, де можна сказати ще краще. По-друге, вважаю, що книжка має дочекатися свого видавця. Саме таким видавцем став Володимир Шовкошитний зі своїм видавництвом «Український пріоритет”, – розповідає письменниця
До книги увійшло менше половини з усіх написаних на сьогодні новел, решта, хочеться сподіватися, теж з часом побачать світ.
Світлана Бреславська каже, що ніколи не напише роману, бо надає перевагу малій прозі, оскільки кожен сюжет виношує в уяві від початку до кінця, а тоді записує, як поезію, – “на одному подиху”.
Модерували презентацію, що відбулася в міській бібліотеці, письменниці Ольга Деркачова та Марія Микицей.
“Це дійсно хороша книга, це якісна нова мала проза, динамічна, емоційна, з елементами глибокого психологізму і драматизму, яку я б окреслила як гарний неомагічний реалізм. У нас в українському літературному просторі моднішими і популярнішими є романи, а тут маємо взірець такої рідкісної малої прози, яка, без сумніву, знайде свого вдячного читача”, – зазначила Ольга Деркачова.
