18 вересня о 14 годині у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини (вул. Незалежності, 55 (ІІ поверх)) відбудеться презентація поетичної збірки загиблого військовослужбовця з Косова Максима Ємця на псевдо Єнот. Книжка «Наше ратне діло та роздуми про вічне» вийшла друком у видавництві “Фоліо”, пише КУРС з посиланням на Косівський музей.
Над її підготовкою працювала наречена Максима, військова та поетеса Оксана Рубаняк.
Книжку здали до видавництва в останні дні життя автора, увесь її вміст Максим затверджував особисто. До збірки увійшли передмови від військових, культурних діячів і друзів Максима, серед яких Валерій Залужний, Ліна Костенко, командир підрозділу Максима з позивним Шаман, журналіст Юрій Бутусов, артист Олександр Ярмак, видавець Олександр Красовицький та Оксана Рубаняк.
Поезію у книжці доповнює відеоформат: частину творів автор читає особисто. За QR-кодами читачі можуть перейти до записів, зроблених за його життя.
Максим Ємець народився 21 вересня 1994 року у місті Косів Івано-Франківської області, навчався у гімназії-інтернаті, потім в Івано-Франківському фінансово-комерційному коледжі. Але у дорослому житті Максим обрав шлях солдата – 4 серпня 2014-го він став до лав 54 розвідувального батальйону.
В армії здобув офіцерську освіту – курси в Одеській військовій академії. Був командиром взводу у 10 гірсько-штурмовій бригаді, потім командиром піхотної роти у 24 механізованій бригаді, оперативним черговим відділення поточних бойових дій штабу 24 ОМБр.
На посаді командира розвідроти 24-ки зустрів війну, пройшов усе пекло боїв у Попасній.
1 червня 2022-го Максима призначили командиром мотопіхотного батальйону 10 гірсько-штурмової бригади, який в цей момент вже вів бої у Сіверськодонецьку та опинився у важкому становищі. Після Сіверськодонецька Ємець перевівся у загальновійськову частину ГУР МО.
У травні 2024-го Максим брав активну участь у зупинці російського наступу на Харківщині, обороняв Старицю спільно з підрозділами 42 механізованої бригади, тоді у важкій обстановці російське угруповання було розгромлено, ГУР зіграв важливу роль у тих боях. У грудні Максим прибув на Покровськ, а в 2025 році загинув у бою на Покровському напрямку.
