Саунд-треком до соціальної новинки стала найвідоміша закарпатська пісня минулих років «Верховино, мати моя».
Музиканти з колоритного закарпатського гурту «Рокаш» згадали пісню, яка 50 років тому була шлягером, відомим далеко за межами України, а її автор Михайло Машкін – суперзіркою свого часу. Пісня «Верховино, мати моя» стала візитівкою краю. Її мотив багато десятиліть був позивними радіо.
У новому музичному прочитанні і у супроводі проникливого відео життєствердний радянський текст пісні набув філософського забарвлення, пише Буквоїд. Адже «щасливе майбуття», про яке писав Михайло Машкін, – це наше сьогодення. І воно не таке вже й «щасливе», особливо з огляду на екстенсивне незаконне природокористування.
«Лісозаготівлі часто є єдиним шансом вижити для місцевих жителів. З іншого боку, потім самі ж вони і потерпають від повеней, – коментує лідер гурту «Рокаш» Віктор Янцо. – Цю дилему ми й показали у кліпі – в момент зустрічі лісоруба та алегоричної постаті природи Карпат. Залежно від того, який вибір зробить людина при зустрічі з природою, природа її нагородить або покарає. Нам потрібно про це пам’ятати, щоб цей скарб – красу карпатських гір – побачили наші нащадки».
За знімальний майданчик для музикантів обрали унікальну кузню «Гамора» – єдину у Європі діючу водяну кузню. Самі ж учасники гурту тимчасово перетворилися на ковалів і перейняли від майстрів кузні ази ковальского ремесла.
Мальовничі карпатські краєвиди зняли у Міжгірському районі – місці паломництва закарпатських художників.
Авторка ідеї проєкту Ірина Янцо каже, що навіть у такому соціальному ролику замість понівечених лісів та драматичних повеней хотілося показати людям максимум краси, якої в Карпатах дуже багато.
Відеографу Андрію Олагу і оператору аерозйомки Юрію Рєзвому це, кажуть, вдалося.
