Це збірка короткої прози, написаної протягом останніх років.
У новій книзі Тараса Прохаська 34 тексти – про «балькони й фіранки, світло й каміння, гойдалки й туалети, проходи містом і знімання фільму в Карпатах» та багато іншого.
«Тарас Прохасько, який віддавна обіцяє нам написати роман, знову його не написав, – зазначає редактор книжки Олександр Бойченко. – Зате написав – у своєму ні з ким не сплутувальному стилі – серію шкіців чи, може, есеїв. Про що? Про одне й те саме: про майбутнє, яке було давно, і про все, що вже є, але не знати, як довго ще буде. Так, але не це тут головне. Бо головний тут – тип оповіді, в якому рефлексії стають елементами сюжету й оприявнюються не як написані постфактум, а як проговорені в момент народження. І тому ніякі це не шкіци й не есеї, а оповідання в найстрогішому значенні цього слова».
За словами автора, він дуже серйозно ставиться до щоденної практики короткої прози, пише Буквоїд.
«Вона наближує до живої оповіді, що відповідає фізіологічній спроможності розповідати і сприймати історію випадкової думки, – міркує автор. – Бо кожен з цих текстів є лиш оформленим епізодом того, що називають впаданням у думку. Яка ніколи не припиняється, а її поширення і розширення можна хоч якось відслідкувати лише за такими фрагментами».
Книжка цікава ще й тим, що це продукт колаборації двох митців – письменника та художниці. Текстова частина поєднується з 24 картинами відомої київської мисткині Олени Придувалової, написаними спеціально для цього видання.
Перші презентації книжки відбудуться у Чернівцях під час фестивалю Meridian Czernowitz – 7 вересня, а також у Львові на Форумі видавців – 21 вересня та в Києві разом із виставкою серії картин Олени Придувалової – 3 жовтня.
