У письменника та автора “теплих іграшок” Богдана Савлюка вийшла друга книжка “Сповідь Пилата”. Її автор презентував учора в Івано-Франківській обласній бібліотеці. Видавець Василь Іваночко з цього приводу заговорив про продовження Станіславського феномену, пише КУРС.
Сюжет: від Вовчинецьких гір до таємниць Ватикану
Історія розпочинається на Вовчинецьких горах у ніч на Івана Купала. Головний герой, франківський журналіст Роман Целевич, знаходить цвіт папороті… у власному вазоні. Це стає відправною точкою для карколомних пригод, що пролягають через Україну та Польщу.
У Кракові вбивають відомого художника Яцека Чарторийського. Поїхавши на прощання з другом, Целевич натрапляє на слід давньої римської організації — Ветеранської Гвардії, яка колись охороняла імператорів і, можливо, існує донині. А також на сліди скарбів Рейху. Серед них — важлива християнська реліквія.
Разом із вчителем історії, товаришем Марком Шептицьким герой вирушає в Карпати на пошуки цінностей, однак на крок попереду діє таємничий противник, який ненавидить родину Чарторийських.
«Історія повертає нас із 2019 року в 1943-й. Я працював з архівними джерелами, газетами того часу. Одна стаття про створення дивізії “СС Галичина” відтворена в романі майже детально”, — розповідає Богдан Савлюк.
Окрім детективної лінії, в книжці є ще кілька сюжетних ліній, зокрема лінія кохання із ревнощами, шантажем, еротичними сценами. А одним із головних героїв є саме місто — Франківськ і Станиславів, де все поєднується, як і в житті.
Сусіди по книгах та історичні паралелі
Друга книжка Богдана Савлюка «Сповідь Пилата» частково пов’язана з дебютним романом «Орден Місяця». Персонажі обох книг мешкають в одному реально існуючому будинку у Франківську: герой першої книги — на третьому поверсі, другої — на другому. Автор жартує, що планує трилогію, аби «заселити» і перший поверх.
У романі діють і реальні історичні постаті, як-от Оскар Брант, начальник станіславівського гестапо. Автор також порушує гострі теми: єврейське гетто, розстріли повстанців у Ворохті – та пише про долю мистецьких творів, зокрема картини Осипа Сорохтея.
«Це метаморфози Станіславського феномену»
Видавець Василь Іваночко відзначив, що поява таких творів підживлює давню дискусію про природу культурного обличчя міста.
«Я знав Богдана як скульптора, фотохудожника, автора “теплих іграшок”. І раптом — такі метаморфози”, — констатував видавець. Він нагадав, що літературний “Станіслвсьакий феномен” починався з художників, деякі з яких почали писати. Зараз історія повторюється. “Коли класики роблять паузу, приходять молоді митці й “виручають” їх уже своїми бестселерами”, – закинув учасникам феномену видавець.
“Друга книжка Богдана Савлюка мені зайшла більше за першу — вона читається буквально за вечір”, – відгукнувся про новинку Василь Іваночко.
Погляд бета-рідерки: історія, яку відчуваєш
Письменниця Любов Загоровська, яка була бета-рідеркою роману, наголошує на важливості краєзнавчого аспекту в книжці і каже, що це особливо цікаво для молоді.
«Мені б дуже хотілося, щоб на цю книгу звернули увагу молодь, підлітки. Через такий пригодницький сюжет пізнається історія свого міста. Тепер, ходячи вулицями Франківська, я уявляю: ось тут були бали, тут — кав’ярня, а сюди прилетіла бомба. Книга відкриває будинки не просто як споруди, а через долі людей, які в них жили», — ділиться враженнями вона.
Роман «Сповідь Пилата», робота над яким тривала чотири роки (з 2021 по 2025), вже доступний для читачів – у книгарні “Лілея-НВ” та безпосередньо в автора Богдана Савлюка.
КУРС писав: Серед “теплих іграшок” Богдана Савлюка – цьогорічні лауреати Шевченківської премії.
