Микола Бондаренко пропонує жителям Косівщини та Прикарпаття будувати аркові теплиці з гнутого дерева. Цю унікальну технологію чоловік придумав сам, планує її запатентувати.
Микола Петрович і Лариса Олександрівна Бондаренки – тричі переселенці. Чоловік працював у Київському політехнічному інституті, він – кандидат фізико-математичних наук, ще й астрофізик. 1986 року, коли горів реактор на Чорнобильській АЕС, сім’я жила у Бучі.
1990 року Бондаренки переїхали на Полтавщину. Там Микола Петрович пригадав своє селянське дитинство – він родом з Гомельської області у Білорусі. Любить землю.17 років родина успішно займалася тепличним господарством у Чорнухинському районі. 2006 року повернулися на Київщину, цього разу в Боярку, пише Аліса Мудрицька в косівській газеті “Гуцульський край”.
Після лютневого наступу росії війна наблизилася впритул, снаряди вибухали за 100 метрів від їхньої хати. Подружжя втретє покинуло обжите господарство. Приїхали на Косівщину.
Раніше косів’ян, у помешканні яких зараз живуть переселенці, прийняла у своїй столичній орендованій квартирі донька Бондаренків. Це було на рубежі 2013-2014 років – разом брали участь у подіях на Майдані під час Революції Гідності.
Микола Петрович, хоч і пенсіонер, але сидіти без діла не може. Тому відразу ж пішов до Косівської міської ради, а відтак – у редакцію. Пропонує жителям Косівщини та Прикарпаття будувати аркові теплиці з гнутого дерева. Цю унікальну технологію він придумав сам, планує її запатентувати.
Привіз із собою креслення, хоче поділитися 17-річним досвідом будівництва цих конструкцій і вирощування у них овочів, розсади, лікарських рослин.
На Полтавщині Микола Бондаренко створив та 17 років очолював мале аграрне підприємство. Про його новації та високі врожаї розповідало столичне телебачення. Фермер-архітектор переконує, що дерев’яні аркові теплиці набагато ліпші (плівка на них не горить) та у десять разів дешевші за металеві. Вартість одного квадратного метра такої теплиці становить 10-15 доларів, витрати окупляться за один-два місяці – від продажу розсади чи, наприклад, редиски, – обіцяє Микола Бондаренко. Малоземельна і заліснена Косівщина ніби створена для таких теплиць.
«Це може зацікавити не тільки любителів і фахівців городництва, а й власників пилорам, – каже Микола Петрович. – Деревину гнуть сирою, її не треба сушити. Розсаду та овочі найкраще вирощувати на високих грядках. Для цього потрібно лише 20 сантиметрів ґрунту, решта – гілля, голки ялини чи сосни, кора. Теплицю ліпше ставити на цоколь, а на нього піде горбиль. Усе це є. Звичайно, тепличне господарство – затратна робота. Але дуже вигідна. Кошти, які аграрій заробляє на одному гектарі землі за допомогою дорогого трактора і великої кількості солярки, можна отримати з однієї теплиці. І вся сім’я буде при ділі».
Микола Бондаренко розповідає, що розробив три варіанти аркових конструкцій з дерева. «Бест» (найкраща) – ширина чотири метри, висота – два, довжина – 10 і «скільки хочеш». Вона підходить для шкіл, дитячих садочків тощо. «Грос» (велика або ангар) – ширина шість метрів, висота – майже три, довжина – 25. «Парничок» – ширина два метри, висота – один, довжина – 5-6, схожий на довгу і низьку скриню, «вічко» можна піднімати і класти на ребро.
Аркові конструкції можна використовувати як ангари для зберігання сільськогосподарського збіжжя і укриття автомобілів, техніки, навіть військової, якщо накрити їх брезентом, запевняє Микола Петрович. Переселенець береться самостійно виготовити станок для вигинання дерева і аркову теплицю, якщо на Косівщині знайдуться зацікавлені та профінансують матеріальні витрати.
