Про це йдеться в інфляційному звіті НБУ, пише ЕП.
У НБУ заявляють, що ринок праці наразі стабілізувався на низькому рівні.
“Безробіття ще довго залишатиметься високим через ефекти війни та значні структурні диспропорції. Попри певне пожвавлення економічної активності більшість підприємств усе ще працює значно нижче довоєнного рівня завантаженості.
Зменшення випуску та доходів підприємств, а також очікування триваліших воєнних дій стримують підприємства у своїх планах нарощування штату працівників, про що свідчать дані сайтів пошуку роботи. Водночас підприємства не відчувають браку кваліфікованих працівників”, – йдеться у звіті.
Нацбанк підкреслює, що в Україні досі домінує ринок працедавця – кількість вакансій хоч і зросла порівняно з березнем-квітнем, все ще залишається удвічі-втричі (залежно від сфери діяльності) меншою за ту, що була до повномасштабної агресії.
Зокрема, зберігаються регіональні та секторальні диспропорції. Так, у вересні, за даними сайтів пошуку роботи, на Київ припадало близько 30% усіх актуальних вакансій в Україні. Наразі переважають вакансії у сфері обслуговування, робітничих спеціальностей та торгівлі.
Зростання кількості резюме дещо сповільнилося через пожвавлення попиту на робочу силу, мобілізацію і міграцію за кордон. Однак кількість резюме все ще значно перевищує минулорічні показники (у 1.5 раза, за даними сайтів пошуку роботи).
“У результаті навантаження на одну вакансію (співвідношення між кількістю резюме та вакансій) хоча і скорочується, але все ще значно перевищує довоєнний рівень. Це свідчить про активний пошук роботи українцями та підтверджує оцінки НБУ щодо високого рівня безробіття”, – додає НБУ.
“Надалі рівень безробіття поступово знижуватиметься, проте залишатиметься вищим за свій природний рівень через довгострокові ефекти війни.
Відновлення економічної активності стимулюватиме зростання попиту на робочу силу, однак тривалий час зберігатимуться структурні диспропорції на ринку праці. Через виїзд частини кваліфікованої робочої сили за кордон може виникнути помітний дефіцит працівників в окремих видах економічної діяльності, наприклад, будівництві, що водночас визначатиме зростання зарплат у відповідних галузях.
Проте з боку окремих видів діяльності, виробничі потужності яких найбільше постраждали від воєнних дій, попит на працівників залишатиметься порівняно слабким, що відповідно гальмуватиме процес скорочення рівня безробіття”, – додали в НБУ.
При цьому у НБУ очікують, що номінальні зарплати цього року знизяться на 12-13% насамперед за рахунок приватного сектору. У реальному вимірі вони знизяться на чверть.
“Надалі відновлення економіки супроводжуватиметься пожвавленням попиту на робочу силу та відбуватиметься на тлі значних диспропорцій і дефіциту кваліфікованої робочої сили в окремих секторах. Повернуться високі темпи щорічного росту номінальних зарплат. У наступному році вони перевищать свій довоєнний рівень, однак в реальному вимірі зростатимуть досить повільно через високу інфляцію.
Водночас у наступному році, відповідно до проєкту Державного бюджету на 2023 рік, зростання соціальних виплат буде стриманим та відповідатиме зростанню прожиткового мінімуму. Надалі їх збільшення пришвидшиться завдяки нарощенню ресурсів бюджету”, – резюмували в НБУ.
