У кожного в житті траплялось, коли випорожнення мали значне послаблення. Це характерний прояв проносу, на який страждають як дорослі, так і діти. Здебільшого його появу пов’язують із неправильним харчуванням або розвитком інфекційного захворювання. Але є ще одна причина, на яку рідко звертають увагу, — психологічний фактор, який здебільшого лежить в основі хронічного проносу.
Сама по собі діарея часто сприймається як безневинний прояв порушення травлення, який самостійно проходить. Насправді пронос кожен рік забирає життя близько 1,5 мільйонів дітей — на його фоні дуже швидко розвивається зневоднення. Саме тому варто звернути увагу не тільки на ліки від діареї для дорослих та дітей, а й на фактори ризику, до яких належить психосоматика.
Чому діарея пов’язана з психологічними причинами?
Ні для кого не секрет, що від стану психіки людини залежить робота її внутрішніх органів. Часті стреси або постійні переживання призводять до порушення нервової регуляції, яка починає давати збої в тих системах, які найбільш чутливі у кожному конкретному випадку. Якщо це шлунково-кишковий тракт, тоді здебільшого прискорюється перистальтика, гірше всмоктується рідина, порушується склад мікрофлори, гормони стресу провокують спазм передньої черевної стінки. В результаті розвивається діарея, яка при постійних подразниках переходить в хронічну форму.
Головна емоція, яка лежить в психосоматиці діареї, — страх. Якщо він постійний, людина безперервно перебуває в напруженому стані. В таких випадках дуже важко самостійно впоратись з проблемою. Виникає необхідність у допомозі спеціаліста, який призначає не тільки пробіотики для швидкого лікування симптомів діареї, а й відповідну психотерапію.
Більше про лікування діареї в дорослих та дітей читайте за посиланням https://enterol.ua/likuvannya-diarei.
Страх має безпосередню дію на кишківник:
- вмикається режим захисту;
- прискорюються процеси обміну;
- дефекація стає частішою.
Якщо організм хоча б один раз зреагував на стрес проносом, тоді значно зростає ймовірність, що й наступного разу виникне точно така ж (або навіть більш ускладнена) реакція. Існує нейрозв’язок між кишківником і мозком, що називається «віссю кишківник-мозок». Тобто коли негаразди із кишківником, то мозок дізнається про це та старається якось компенсувати – заспокоїти або підсилити (нудота, блювання). У випадку надмірного збудження (стресу і таке інше) мозок «спрацьовує» по-іншому – позбавляється всього рідкого, що може якось заважати кишківнику і сечівнику працювати нормально. Ось тому симптоматичну діарею на фоні стресу досить важко зупинити.
Оскільки сьогодні дуже збільшений потік інформації, почастішали випадки розвитку діареї на фоні інформаційного передозування. Все через те, що пошук потрібних даних забирає значну частину сил та часу, і в таких випадках ослаблений організм може проявити своє нездужання у вигляді проносу.
Страхи, які найчастіше призводять до розвитку психосоматики
У дорослих здебільшого розвиваються психологічні травми через наступні страхи:
- спілкування з неприємними людьми;
- напруження в особистих відносинах;
- труднощі, які виникли під час кар’єрного зростання;
- психотравми родом з дитинства;
- страх публічних виступів або екзаменів.
Страх викликає підсвідому реакцію чимшвидше позбутися того, що принесло неприємність. Саме на цій основі під час психосоматики розвивається діарея. Відповідно, щоб покращити самопочуття, потрібно вжити всіх можливих заходів, щоб вийти зі стану страху. У цьому можуть допомогти психотерапевти, які володіють відповідними психологічними методиками та фармакотерапія симптомів.
Промо
