fbpx

Три головні "шкільні хвороби", – прикарпатцям нагадали, чому нездужають учні

Здоров'я 16:23, 10.09, 2019

"Шкільні хвороби" – захворювання, що діагностують у дітей шкільного віку (від 6 до 17 років). Найчастіше – захворювання опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту та органів зору.

Тримати спину

На першому місці – порушення постави. Це захворювання спостерігається мало не в кожної дитини, його причиною часто є невідповідність обладнання навчальних закладів   санітарно-гігієнічним вимогам. Про це інформує Обласний лабораторний центр МОЗ України.

Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01 містять такі вимоги:
• меблі слід підбирати відповідно до зросту дітей;
• заборонено використання лав і табуретів замість стільців;
• для забезпечення учнів меблями відповідно до зросту тіла необхідно мати 6 розмірів, різниця між ростовими групами становить 15 см;
• у кожному класі (кабінеті) мають бути наявні 2-3 розміри меблів із переважанням одного з них;
• суттєву перевагу мають меблі, висоту яких можна змінювати;
• для профілактики порушень постави не менше ніж 2 рази на рік школярів пересаджують з першого ряду в третій і навпаки;
• фізіологічною є поза, за якої кут нахилу грудної частини тіла до поперекової дорівнює 145 градусів.

Максимальний  вантаж, який можуть піднімати школярі, також повинен відповідати санітарно-гігієнічним вимогам. Мова як про вагу портфелів, так і про заняття фізкультурою. Так, для школярів 11-12 років – до 4 кг;  13-14 років – до 5 кг;   15 років: хлопчики – 12  кг, дівчатка – 6,0 кг;  16 років – відповідно 14 і 7 кг; 17 років – 16,0 і 8,0 кг. 

Чому болить живіт

 Сьогодні у структурі захворюваності дітей патологія органів травлення на другому місці – за останні двадцять років показник поширеності збільшився удвічі.

Спостерігається значне зростання кількості дітей із залізодефіцитною анемією, чому головним чином сприяє дефіцит у раціоні продуктів, що містять білок та вітаміни, особливо вітамін С.

Питання організації харчування дітей у навчальних закладах залишається одним із найбільш актуальних. Для забезпечення виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 р. №1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах», спільних наказів Міністерства  охорони здоров’я та Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 р №242/329 «Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, від 17.04.2006 р. №298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» з метою адекватної компенсації фізіологічних потреб дітей навчальні заклади, зокрема буфети навчальних закладів, повинні забезпечуватись, у першу чергу, продуктами харчування натурального походження з високою харчовою і біологічною цінністю.    

Проте почастішали випадки використання в харчуванні дітей сухих сніданків, супів швидкого приготування, чіпсів, сухариків, «повітряного рису», смажених горіхів, кетчупів, газованих напоїв – продуктів, які не містять в своєму складі необхідних для організму дитини корисних речовин. Ці продукти не є життєво необхідними для організму дитини, не компенсують його фізіологічні потреби та заборонені у харчуванні згідно із наказом Міністерства охорони здоров’я та Міністерства освіти і науки України від 15.08.2006 р. №620/563 «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах». 

Систематичне вживання дітьми натщесерце продуктів, до складу яких включено складові, що не відносяться до натуральних продуктів харчування, через вміст штучних барвників, консервантів, ароматизаторів, підсолоджувачів і підсилювачів смаку та газу викликатиме подразнення слизової оболонки шлунка і сприятиме розвитку гастритів, виразкової хвороби, закрепів. 

Щоби було гостре око

Недостатня освітленість робочого місця, а значить, тривале перенапруження очей призводить до захворювань органів зору. Щоб уникнути проблем із зором, необхідно дотримуватись санітарно-гігієнічних вимог у навчальних приміщеннях відповідно до Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01:

• усі навчальні приміщення повинні мати достатнє природне освітлення;
• незалежно від розміщення вікон (збоку, зверху) в навчальних приміщеннях світло повинно падати на робочі  місця зліва;  
• якщо глибина приміщення становить більш ніж 6,0-6,5 м, то необхідне двобічне освітлення;
• колір поверхні стін, меблів повинен бути жовтим, зеленим або бежевим (матових пастельних тонів);
• ламбрекени не повинні  сягати  нижче  верхньої  частини   віконної рами, не потрібно розміщувати на підвіконні в навчальних приміщеннях високі кімнатні квіти; 
• для забезпечення оптимального природного освітлення   навчальних приміщень світильники потрібно мити не рідш як раз на три місяці, вікна – не менш як 2  рази упродовж навчального року;  
• у період з вересня до травня необхідно підвищувати  рівень освітлення навчальних приміщень за допомогою штучного освітлення; 
• відстань від поверхні парти до очей учня має бути не  менш ніж 30 см;  
• кількість уроків із застосуванням технічних засобів навчання протягом тижня не повинна перевищувати 3 – 4 – для початкової школи, 4 – 6 – для старшокласників.         

Головні новини Івано-Франківська і області в TELEGRAM

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: