В офтальмогологічному відділенні Івано-Франківської обласної клінічної лікарні почали робити операції на слізні шляхи. Виконує їх київський офтальмолог Василь Кривень, який є уродженцем Рогатинщини і переїхав до Івано-Франківська.
Це, по суті, не тільки операції на оці, але й із залученням носа. У списку його фахових пріоритетів офтальмолога ці операції – на третьому місці після операцій катаратки і глаукоми, розповідають в Івано-Франківській ОКЛ.
Лікар розповідає, що проблеми зі слізними шляхами мають люди різного віку. Наприклад, через якісь деформації, переломи носа, травми тощо. У молодих більше йде зарощення слізних каналів, пов’язане з гайморитами та іншими процесами, які можуть приводити до набряку слизової носа. Старші люди звертаються часто з ускладненнями. Вони неодноразово мали запалення слізного мішка, що закінчуються норицями, тобто проривом гною і створенням таких штучних ходів, фістул.
“Ці хронічні запалення слізного мішка, якими я займаюся, можуть провокувати запалення і самого ока. Ми найбільше боїмося запалення передньої оболонки, це рогівки, так званих кератитів, які можуть важко перетікати при таких ситуаціях. Тому, звичайно, слізні шляхи при таких хронічних процесах потрібно відновлювати. Не просто відкривати мішок та випустити гній… Це тимчасове полегшення, а потім людина знову приходить через пів року з такою ж проблемою. Тому моя справа – донести інформацію, що краще в спокійному стані виконати ту операцію, відновити шляхи, щоби не було повторних гноєтеч чи інших проблем”, – радить лікар.
Слізні шляхи – це великий шмат роботи, наголошує він. Наприклад, днями була жіночка, в якої сльозотеча на вітер і холод через звуження самої слізної точки. Також часто бувають вивороти слізних точок. Це коли шкіра з віком втрачає тонус, нижні повіки починають відставати від очного яблука, і слізні точки не можуть вивести вчасно всю сльозу. Але тоді вже більше застосовують пластичні операції.
За спостереженням очного хірурга, люди не йдуть до лікаря на ранніх стадіях захворювання, а чекають до останнього. Він же радить не зволікати і звертатися до фахівців.
Якщо людина все життя була далекозорою, а після 40 років раптом почала добре бачити і читати без окулярів, то це може бути ознакою набухаючої катаракти. У неї, найімовірніше, збільшився кришталик в обсязі, а, з точки зору фізики, у товстішої лінзи – коротший фокус. Деякі види глауком також пов’язані саме з ростом цього кришталика. Через якийсь час високий тиск на задній відрізок ока може призвести до атрофії зорового нерва, і його вже буде неможливо відновити.
“Коли людина натиснула в куточку ока, а в неї вже не тільки сльоза, а слиз або й гній появився, то їй треба промити ті слізні шляхи і виявити, на якому місці є перешкода. Не чекати, поки гній роз’їсть шкіру і дасть ускладнення навколишнім тканинам. Не дай Бог, прорив піде дальше, в орбіту, а там і мозок недалеко. Тому такими речами я би не нехтував…” – радить лікар.