За словами ізраїльського історика, викладача Єрусалимського університету і представника організації «Єврейська Галичина і Буковина» Іллі Лур’є, більшість науковців – студенти педагогічного коледжу «Герцог», що в ізраїльському поселенні Алон-Швут. Проте є і представники української спільноти «Єврейська Галичина і Буковина» (JGB). Зрештою їхня співпраця стала формуванням команди, яка зайнялася документуванням кладовищ в Калуші, пишуть “Вікна”.
Студенти педагогічного коледжу «Герцог» готуються стати вчителями історії, священних текстів, природничих наук, літератури та інших напрямів. В свою чергу мета спільноти «Єврейської Галичини і Буковини» – зберегти та вивчити унікальний світ галицького та буковинського єврейства. За словами Іллі Лур’є, асоціація діє 10 років і задокументувала 14 кладовищ в різних містах.
Ізраїльський історик розповів про етапи дослідження калуської пам’ятки єврейського населення:
“Спочатку ми підготували територію, попередньо прибравши траву і сміття. Далі очистили пам’ятники для того, щоб можна було розібрати надписи і сфотографувати їх. Іноді доводиться підкопувати, бо могили входять в землю і останніх рядків не видно. Після цієї роботи ми розділилися на окремі команди, яка нумерує надгробки та копіює надписи, які можна розшифрувати. Одночасно керівник групи фотографував всі пронумеровані пам’ятки. Опісля дані заносять у спеціальну таблицю і ми завантажуємо її на наш сайт «Єврейська Галичина і Буковина». Саме там зберігаються каталоги кладовищ, які ми документуємо, і по фото, текстах і року можна віднайти інформацію”.
За словами Іллі Лур’є, науковці на калуському єврейському кладовищі нарахували 1000 надгробків. Серед них найдревніші кінця XVII – початку XVIII століття. Проте найбільше ХIX – початку XX століття.
“Не так багато старих збережених пам’ятників. Цікаві пам’ятники XVIII століття. Вони відрізняються від інших рельєфним зображенням букв, рук та звірів. Це пам’ятники епохи бароко. У них відображається цей стиль і особливі художні шрифти, характерні для старовинних єврейських пам’ятників”, – каже дослідник.
Науковці припускають, що в Калуші поховано немало представників ученої єврейської еліти, про що свідчать надписи. Зокрема, відомо, що на калуському кладовищі поховані представники хасидських лідерів-цадиків – дуже важливих персонажів у єврейській історії XVIII-ХIX століть, яким приписували особливі надприродні здібності та особливий шлях, складений для них Всевишнім.
Припущення київських науковців щодо існування іншого єврейського цвинтаря в Калуші Ілля Лур’є спростував:
“Нам здається, що в Калуші був один єврейський цвинтар. Важко уявити, що було два. Так, кладовище було більше і частина його була пізніше добудована і зруйнована. Можливо, що з цих зруйнованих частин якісь пам’ятники тодішні єврейські общини перенесли поближче до центру кладовища. Але це тільки припущення. Ймовірно, що кладовище розросталося поверх старих могил і ставилися нові пам’ятники, які насаджували один на одного. Тому вони – різних епох і періодів”.
