З Івано-Франківська до Фитькова Надвірнянського району пів години їзди. Отець Микола Григорук – парох у Фитькові. У плебанії біля храму він створив музей старожитностей Бойківщини.
Основа колекції – автентичні вишиті сорочки, ікони, тарілки. Сорочок – більше сотні. Отець Микола сам приймає у музеї гостей та виконує роль екскурсовода.
«Візитівкою нашого музею є бойківські вишиті сорочки, — підкреслює отець Микола Григорук. — Ми дуже гордимося цією збіркою, позаяк коли, приміром, гуцульські чи бойківські взірці вишивок було вже досліджено, то наші, які є на кордоні між Бойківщиною і Гуцульщиною, ніхто не описував і не каталогував. Плануємо згодом видати каталог цих вишитих сорочок».
Микола Григорук, коли ще навчався у Цуцилівській школі, почав збирати старожитності. Своїм захопленням поділився з фитьківським парохом Іваном Качанюком, який був його духовним наставником і готував до священничого служіння. Отець Іван допомагав наповнювати колекцію, збираючи експонати по різних куточках Галичини. Загалом і тоді, і тепер люди радо віддають свої давні речі, адже вважають, що краще, аби вони зберігалися в музеї, ніж мають згубитися.
Цікавими в музеї є архівні світлини, від споглядання яких аж щемить на серці. Є у цій колекції найдорожчі експонати — родинні життєписи, передані з покоління в покоління історії і пов’язані з ними сімейні реліквії.
“Із плином часу ці речі набувають особливої цінності — не тому, що антикварні, а тому, що зберігають у собі дух минулих поколінь і живу пам’ять бойківського родоводу, можуть розповісти чимало цікавого про своїх колишніх власників. Варто тільки прислухатися — всім серцем…» — розмірковує отець.
За час існування музею його оглянули тисячі відвідувачів, серед яких — журналісти, краєзнавці, викладачі, студенти та школярі, а ще єпископи, духовенство, студенти та семінаристи УГКЦ. У музеї проводяться уроки з вивчення народної творчості, історії рідного краю. Його відвідують люди з усіх куточків України, а також із діаспори.
