Домівка родини Рутковських з Івано-Франківська стала притулком для понад ста змій, десятка ящірок, кількох жаб, черепах, скорпіона, носухи, шиншили та чотирьох мавпячих сімейств. На утриманні натуралістів також “домашній” крокодил, пише КУРС з посиланням на Західний кур’єр.
Усі ці тварини свого часу були експонатами виставки екзотичної природи, відомої на всю Україну. Але після законодавчої заборони на таку діяльність Рутковські змушені були переселити колекцію у свій дім. Адже любов до дикої фауни, переконують тераріумісти, – це справа їхнього життя.
Головний упорядник домашнього зоопарку Андрій Рутковський каже, що давно втратив лік своїм підопічним. Самих лише змій точно більше сотні. Чоловік розповідає, що серйозно захопився тераріумістикою 25 років тому і був одним із перших у СНД, хто зайнявся селекцією рептилій.
«В сім’ї у нас натуралістів не було, а я постійно приносив до хати песиків, котиків, горобців, яструбів, – розповідає пан Андрій. – Одного разу в оздоровчому таборі знайшов змію, яку вирішив взяти додому. Тато спочатку був категорично проти. Але згодом і він, і мама моє захоплення зрозуміли. Хоч і не розділяли».
Андрій Рутковський протягом багатьох років поступово наповнював свою колекцію ексклюзивними екземплярами рептилій. У його надбанні види, якими можуть похвалитися лише кілька натуралістів на всю Україну. Найбільший пітон у його колекції досягав шести метрів. Крім того, тераріуміст сам вивів десятки змій унікального забарвлення, так звані морфи – види, створені шляхом селекції, які не трапляються у дикій природі.
Одного дня Андрій Рутковський вирішив започаткувати власну виставку екзотичних тварин, яка стала українською демоверсією популярних зараз контактних зоопарків. Проєкт користувався надзвичайною популярністю в Івано-Франківську. Багато хто з містян пам’ятає експозиції, які розташовувалися в приміщенні ратуші та парку Шевченка. Натураліст часто возив експозицію своїх тварин в інші міста України. Але після законодавчої заборони на цю діяльність, яка поступово впроваджувалась протягом останніх кількох років, проєкт довелося згорнути, а виставку перенести у власний дім.
Про свій вчинок тераріуміст жодного разу не пошкодував. Чоловік не відмовився від улюбленої справи, а навпаки, продовжив наповнювати колекцію в домашніх умовах.
«Ні я, ні родина не відчуваємо від тварин жодного дискомфорту, – каже Андрій Рутковський. – Я навіть сусідів на тераріумістику «підсадив», як до дружини переїхав. Рептилії – найпростіші в утриманні домашні тварини. Їх не треба вигулювати, харчуються ці тварини раз на два тижні-місяць. Це ідеальний варіант для міських умов».
Головні новини Івано-Франківська і області в TELEGRAM
Але є обов’язкове правило: кожна тварина без винятку повинна мати свій куток – тераріум або звичайний контейнер із забезпеченою вентиляцією, підігрівом та субстратом. Тераріуми та бокси з плазунами стоять по всій квартирі Рутковських, окупувавши площу навіть під диванами. З «помешкань» рептилій виймають ненадовго, гуляють по квартирі вони лише під наглядом. Наприклад, ігуана може прогулюватися на спеціальному повідку.
Небезпеки плазуни не становлять жодної, запевняє Андрій Рутковський: «Через покоління тварини втрачають багато рефлексів, які були необхідні для виживання в дикій природі. Зокрема, це стосується агресивної поведінки. Змія, народжена в домашніх умовах, не сприймає людину як ворога, а як того, хто її годує. Вкусити вона може тільки з необережності».
Отруйних плазунів у Рутковських немає. Пан Андрій каже, він узагалі противник утримання таких видів у приватних колекціях. Його зоопарк – виключно «безпечні» тварини. Шкоди людині не здатен завдати навіть крокодил, якого Рутковські утримують в окремому басейні в іншому помешканні.
«Це кайман, його максимальна довжина два метри разом із хвостом, – каже Андрій Рутковський. – Для порівняння, нільський крокодил виростає до п’яти-шести метрів».
Рептилії не піддаються дресурі, і зробити їх домашніми в повному сенсі не вийде. «Радість» своїм господарям ці тварини приносять, даючи можливість споглядати за своєю поведінкою. Найближче до людини здатна притертися ящірка, яких у Рутковських теж кількадесят.
Ці плазуни дуже цікаві та грайливі, окремі здатні впізнати свого господаря. Вони люблять сидіти на теплих людських долонях, їх можна гладити, як кішку чи собаку. До речі, ні ящірки, ні змії не холодні та не слизькі на дотик, як може здатися, переконує пан Андрій. Пестити їх – доволі приємний процес.
Свою любов до тварин Андрій Рутковський передав двом донькам. Старша, Вікторія, розділяє татове захоплення рептиліями. Змії та ящірки її беззаперечні улюбленці. А от молодша, 12-річна Ангеліна, загорілася прихильністю до інших представників дикої фауни – приматів. Їх у Рутковських чотири види, кожного по парі: так звані «зелені» мавпочки, капуцини, гамадрили та ігрунки.
Тварини дуже розумні, їхня поведінка багато в чому схожа на людську. Між собою мавпи фліртують, ревнують партнера, з’ясовують стосунки. Примати чітко ідентифікують свого господаря, на відміну від плазунів. Серед Рутковських як свою хазяйку мавпи сприймають тільки Ангеліну. З нею тварини готові гратися, обійматися та чухати юну господарку, що у мавп означає велику прихильність.
Інших членів сім’ї тварини тримають на відстані.
Серед приматів в Ангеліни два улюбленці – гамадрил Маша та «зелена» мавпочка Абу. Їх дівчина просто обожнює. Перший день народження Абу Рутковські святкували з гостями, тортом та свічками. Маші Ангеліна завела власну інстаграм-сторінку, де викладає її мавпячі будні.
Але примат удома – це не тільки розвага, а й велика відповідальність. Догляд за мавпами передбачає значний об’єм робіт. Тварини парами живуть в окремих просторих вольєрах, а не гуляють по квартирі, як у фільмі з Адріано Челентано. Домівки приматів необхідно чистити та мити кожного дня.
Мавпи дуже вибагливі в раціоні. На сніданок вони їдять каші, на обід та вечерю свіжі сезонні фрукти-овочі, куряче м’ясо, сир, йогурти, печиво та іноді цукерки. В меню обов’язково мають бути банани, виноград, личинки зоофобуса, вітаміни. Тварин треба час від часу купати, вичісувати і так далі. Увесь процес забирає надзвичайно багато часу. Але Ангеліна справляється, бо займається тим, що любить.
Андрій Рутковський – голова Івано-Франківського осередку Асоціації тераріумістів України. Чоловік запевняє, домашній розплідник для нього – скоріше захоплення всього життя, ніж справа, яка приносить прибуток. Натураліст сподівається одного дня знову представити свою унікальну колекцію у вільному доступі, а не ховати в стінах квартири.
«Політика держави у сфері екзотичних тварин сьогодні дуже непродумана, – вважає Андрій Рутковський. – Нею займаються люди, далекі від тварин, але близькі до грантів. Наша асоціація готова і хоче підказати, яких змін потребує законодавство у сфері натуралістики. Тераріумісти – люди, які живуть своєю справою. А нашу культуру зараз намагаються знищити».
До теми:
У своїй любові до екзотичних тварин Андрій Рутковський в Івано-Франківську не один. Це хобі доволі поширене. Але власники рідкісних видів, як правило, не хочуть хизуватися своїми улюбленцями через нерозуміння оточення.
Частина тераріумістів, як Рутковські, утримують тварин за покликанням. Інші – як бізнес-проєкт. Наприклад, рідкісний вид пітона може сягати в ціні 10-20 тисяч гривень. Ціна скорпіона тисяча гривень, ігуана в залежності від виду коштує від тисячі до десяти тисяч гривень і навіть більше. Крокодил – близько 10 тисяч гривень. Єнот-полоскун «потягне» на 15 тисяч гривень. Ціна мавпочки – від 30 тисяч гривень.
Оксана ГЛУШКЕВИЧ, Західний кур’єр