359-річчя з дня заснування відзначив Івано-Франківськ 7 травня. Через пандемію більшість заходів до Дня міста вирішили провести просто неба або онлайн. За останні 7 років місто стало рідним також для багатьох переселенців, розповідає “Дом“.
В Івано-Франківськ Юлія Острогляд переїхала 7 років тому з окупованого Луганська. З одним невеликим чемоданом — сподівалась, що просто їде “на розвідку”, на один місяць… Місто для життя дівчина вибрала випадково, але ще жодного разу про своє рішення не пошкодувала.
“У нас ніде не було рідних, близьких. Тобто все було з чистого аркуша. І Івано-Франківськ ми вибрали просто по карті. Ось так провели пряму лінію на захід від Луганська. І виявилося, що зупинилися на Івано-Франківську”, — згадує переселенка.
Тільки приїхала в це місто — відразу зрозуміла, що це її новий дім. Тому незабаром перевезла сюди всю сім’ю.
“У мене було відчуття дому, спокою. Ну, по-перше, це синьо-жовті прапори, всюди я їх бачила. У мене виступали сльози, бо там, в Луганську, розумієте, вже було не так. Український прапор там не можна, за нього отримували серйозні травми”, — розповідає луганчанка Острогляд.
Невеликий і затишний Івано-Франківськ зовсім не схожий на суєтний Луганськ, зазначає Юлія. Тут вона вперше побачила і незвичну архітектуру: маленькі кам’яні будиночки, тихі вулички, костели. Улюблений відпочинок — пройтися по місту пішки.
“Було кілька для мене незвичних речей. Наприклад, я запитувала людей, як проїхати від ринку до пошти, а мені говорили: тут ось так пройти… І мені було незрозуміло, як це — просто пішки пройти? У Луганську у нас була машина, транспорту багато, пішки не ходили, місто було велике. А тут я намагаюся зрозуміти, як кудись проїхати, і з’ясовується, що нікуди їхати не треба. І це круто. Я за 7 років, може, двічі користувалася транспортом”, — ділиться враженнями переселенка.
Найбільше підкорили Юлію люди. Звичайні місцеві жителі — ті, хто допомагав з переїздом. І не тільки її сім’ї. За ці роки понад 3 тис. переселенців переїхали на Прикарпаття. Більшість з них залишилися жити в Івано-Франківську. І тепер не пропускають жоден день народження міста.
“Я вважаю це місто своїм, тому це свято для мене особливе. Івано-Франківськ — це місто для людей, і я бажаю йому залишатися таким і далі. Я бажаю людям любити своє чарівне місто”, — сказала Юлія Острогляд.
Пандемія, проведення частини святкових заходів в онлайн-режимі не завадило гостям з усіх куточків України та навіть з-за кордону відвідати святкування 359-річчя Івано-Франківська.
“Ми відчуваємо тут життя, тут чисто, все відреставроване, бачимо, що люди дуже люблять своє місто. Ми вражені тим, як все виглядає”, — ділиться киянин Олексій.
Такої ж думки і туристка Зоряна.
“Бажаю всім жителям здоров’я, місту процвітання, нехай воно розвивається, стає краще, я весь час сюди приїжджаю і спостерігаю поліпшення”, — каже жінка.
