Після першого місяця на позиції 60% військовослужбовців помічають у себе ознаки виснаження, до 60-ї доби — це вже вісім із десяти бійців. Офіс Військового омбудсмана оприлюднив результати масштабного дослідження стосовно наслідків тривалого перебування військових на бойових позиціях, пише КУРС.
У червні–липні 2026 року аналітики опитали 1616 бійців із відповідним досвідом, 174 командирів різного рівня та провели 34 глибинні інтерв’ю. Крім того, опрацьовано 853 скарги від військових та їхніх родин, що надійшли з січня по вересень 2026 року, де середня зазначена тривалість безперервного перебування на «нулі» становила 115 діб, зазначає Офіс Військового омбудсмана.
Головний висновок аналітиків: “Межа ефективного перебування більшості військових на позиціях — 30 діб. Після 60 діб виконання бойового завдання фактично перетворюється на “виживання в очікуванні ротації”.
Статистика виснаження та психологічний стан
Вплив тривалого перебування на позиціях на стан особового складу є критичним. Після одного місяця ознаки виснаження помічають 60% військовослужбовців. До 60-ї доби цей показник зростає до 80% (вісім із десяти бійців). Найпоширеніші симптоми: порушення сну, спалахи гніву, постійна тривога та фізичні розлади (зокрема м’язова атрофія). А також думки про смерть – кожен п’ятий опитаний зізнався, що під час перебування на позиції вважав, що не повернеться живим.
Окремо аналітики виділили групу військових, які безперервно перебували на позиціях 180 і більше діб: 48,7% із них вказали, що так і не змогли повністю відновитися (у загальній вибірці таких 25%). 17,3% зафіксували суттєво вищий рівень думок про самоушкодження. 46,9% розглядали отримання поранення як єдиний можливий вихід із позиції.
Загалом понад два тижні на відновлення після замін потребують 60% бійців.
Головні стресори: спрага та відсутність логістики
Дослідження показує, що найсильнішим стресовим фактором на лінії зіткнення виявилися не ворожі обстріли, а відсутність питної води — 83% опитаних назвали цей фактор критичним. Відсутність логістики — 76% вказали як критичний чинник. Також як дуже важливі фактори, що мають значний вплив на їхній стан, військовослужбовці вказали: нерозуміння обстановки, загиблі на позиції або поряд, перебування наодинці, погане облаштування позиції, неможливість вийти з укриття та відсутність зв’язку з командирами.
Чому ротації затримуються?
Окремо у дослідженні розглянули причини тривалої відсутності ротацій.
В умовах сучасної війни із масованим застосуванням БпЛА ротація перетворилася на повноцінну складну бойову операцію, яка потребує розвідки, вогневого прикриття, транспортних засобів та «вікон» у погоді, зазначає Офіс Військового омбудсмана. Через це ротація конкурує за ті самі ресурси, що й безпосередні бойові завдання, і часто програє їм у пріоритетності. Крім того, значна частка втрат особового складу відбувається саме під час переміщення, що стримує командирів від проведення замін.
Тривалість перебування визначають три чинники: наявність боєздатного резерву, тактичні умови на позиції та маршрутах до неї, свобода командира в ухваленні рішень. Встановлення крайніх строків перебування на позиції, без впливу на ці чинники, просто переносить відповідальність виключно на командирів підрозділу.
Відсутність стандартизованих оперативних процедур щодо оцінки позицій та дій у надзвичайних випадках призводить до того, що іноді для командирів бездіяльність стає безпечнішою за дію, бо не має негативних наслідків, як-от розслідування чи дисциплінарні покарання.
Рекомендації та рішення
Дослідження показало, що система підготовки потребує оновлення. Найбільше — програми психологічної, тактичної та медичної підготовки. Респонденти вказують на важливість залучення інструкторів, які мають актуальний бойовий досвід.
Також необхідно запровадити єдиний механізм та процедуру оцінки стану позиції. Їх відсутність призводить до надання хибної картини старшому начальнику та ігнорування вищими штабами ситуації, що виникла на окремих позиціях.
Офіс Військового омбудсмана із залученням експертизи командирів різного рівня розробив проєкт «Протоколу оцінки позиції». За його допомогою оцінку можна буде проводити як регулярно, так і у разі надзвичайної події або загострення ситуації. Проєкт протоколу вже презентований вищому командуванню та переданий на опрацювання.
Читайте: “Страшно було тільки в перші дні” – історія 23-річного захисника з Прикарпаття Петра Сушка.
