Реклама
Реклама blago
Реклама
Реклама ЖК Скандинавія

Два дні й дві ночі в гаражі: історія командира ремвзводу 102-ї бригади

Суспільство 09:03, 16.11, 2026

Іван із позивним Ліс родом із села Красна Надвірнянського району. У 102-й окремій бригаді територіальної оборони він служить командиром ремонтного взводу. До війська чоловік прийшов із досвідом роботи з металом і технікою, а за час служби пройшов шлях від механіка до командира, пише КУРС з посиланням на бригаду.

До повномасштабного вторгнення Іван працював у різних сферах: займався художньою ковкою, встановлював сонячні панелі, ремонтував автомобілі, а згодом обслуговував важку техніку — вантажівки, маніпулятори та екскаватори.

Реклама
Реклама Галдвір

На початку великої війни чоловік хотів долучитися до війська, однак через стан здоров’я не пройшов військово-лікарську комісію. До Сил оборони приєднався у 2024 році.

У бригаді спочатку працював механіком, згодом очолив ремонтне відділення, а пізніше став командиром ремонтного взводу. Каже, що на службі зміг застосувати навички, які здобував у цивільному житті.

Найбільше йому запам’яталися випадки, коли доводилося працювати без відпочинку, щоб якомога швидше повернути техніку до строю.

«Бували такі моменти, що два дні й дві ночі ти в гаражі, аби дотиснути. Бо хлопці сидять і чекають, доки ти доробиш той “Хаммер”. Мотивує те, що інші на тебе надіються. Ти не можеш їх підвести», — розповідає Іван.

Тепер його відповідальність не обмежується ремонтом техніки. Як командир він також дбає про підлеглих: умови служби, харчування, місце для відпочинку та можливість відновитися після роботи.

У ремонтному підрозділі не всі військові мають фаховий досвід. Однак, переконаний Ліс, навчитися можна вже під час служби.

«Не всі приходять у ремонтну роту спеціалістами. Але якщо в людини є бажання, то за кілька місяців вона може стати хорошим фахівцем. Головне — бажання вчитися, запитувати, якщо чогось не розумієш, і не боятися роботи», — каже військовий.

102-га бригада для Івана — не просто місце служби. Разом із ним тут служить батько, до Сил оборони долучився і чоловік його сестри. Чимало земляків із рідного села також стали до лав війська. Деякі з них загинули, захищаючи Україну.

«Я у 102-й бригаді не сам. Тут мій батько, рідні та друзі», — говорить Іван.

Вдома на військового чекають дружина й діти. Усвідомлення того, скільки людей від нього залежить, додає йому сил і відповідальності за свою роботу.

Тим, хто вагається щодо служби, Ліс радить не зводити військо лише до автомата й окопів. Армія потребує людей різних професій — механіків, водіїв, працівників складів, діловодів та фахівців з інших сфер.

«Не вмієш воювати — допоможи в тому, що вмієш. Тут є що робити: і техніку ремонтувати, і на складі працювати, і за комп’ютером. Кожен знайде своє місце. Людей не вистачає, потрібні і робочі руки, і розум», — переконаний військовий.

Читайте також: Мусимо берегти державу: історія трьох братів з Франківська, бійців 102 бригади

Головні новини Івано-Франківська та області в TELEGRAM

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Реклама
Реклама Levada
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: