"Старший брат Богдан Лепкий написав для молодшого Левка текст "Чуєш, брате мій", а той дібрав до нього таку ж геніальну мелодію. Легендарному вкраїнському творові минуло 105 років!" – пригадав дату у Фейсбук дослідник історії української музики Михайло Маслій.
У цьому вірші на кілька строф відліт журавлів на зимівлю в чужі краї є яскравим поетичним символом. Тяжка подорож над морем асоціювалася з поневіряннями сотень тисяч західних українців, які змушені були залишати рідну землю в пошуках кращої долі за океаном.
"Якби Богдан і Левко не написали нічого, крім цієї пісні, то цього вистачило б, щоб їхні імена були навічно вписані золотими літерами в історію української музичної культури", – відзначає науковець.
"Журавлі (Чуєш, брате мій)" – ця пісня часто була на вустах українців в еміграції у хвилини жалоби і туги. Співали її над могилами полеглих як останнє прощання. Ця пісня нині є окрасою репертуару багатьох професійних і самодіяльних хорових колективів за кордоном України.
Нового життя пісні надало виконання Квітки Цісик. З її унікального голосу "Журавлі” стали гімном української еміграції.
В Україні “Чуєш, брате мій” була емігрантською піснею, забороненою радянською цензурою – від початку 1940-х до часу незалежності.