fbpx

77-річний марафонець Іван Файчак потребує допомоги у поїздці на чемпіонат світу

Суспільство 13:59, 15.02, 2017

Бігун з Івано-Франківська готується подолати світовий рекорд зі стрибків у довжину.

Щодня, без вихідних, опівдні – по три години тренувань: розминка, біг, вправи. А потім ще дві години тренувань зі студентами. І так уже близько півстоліття. Іванові Файчаку – 77 років, і він не може уявити свого життя без спорту і змагань.

Читайте: 77-річний марафонець з Івано-Франківська готується подолати світовий рекорд зі стрибків у довжину

У спорт Іван Файчак прийшов під час служби в армії. На одній зі спартакіад став чемпіоном у стрибках у висоту, довжину та бігу на 1000 метрів. Після служби його запросили на навчання у Львівський інститут фізвиховання. Вже там мав досягнення з легкої атлетики на рівні майстра спорту. Після університету його направили на Прикарпаття. У Франківську почав працювати у технікумі фізичного виховання, нинішньому коледжі, а потім у Прикарпатському університеті. Тренував молодих спортсменів з цілої області, сам активно виступав на змаганнях. Останні 27 років працює в ІФНТУНГ.

У 50 років Іван Файчак почав виступати у ветеранському спорті, пише Репортер. Нині за плечима – звання чемпіона Європи у п’ятиборстві серед ветеранів, а ще він багаторазовий рекордсмен чемпіонату світу з бігу на 60 метрів.

"Маю 13 європейських та світових нагород. 13 разів я стояв на п’єдесталі, коли піднімали український прапор і звучав український гімн. Тим самим ми давали світу сигнал, що Україна є", – каже Файчак.

Але найбільше він дорожить срібною медаллю, здобутою в Канаді у п’ятиборстві: "Це був чемпіонат світу. Нас було 17 у категорії. Після стрибків у довжину та висоту, кидання ядра і бігу з перешкодами я був четвертим по очках. Попереду забіг на 1000 мет­рів. Я собі подумав, якщо добре пробіжу, то зможу стати призером. Так і зробив. Фінішував другим. Коли вивісили фінальний протокол, побачив, що в мене срібло. Я був щасливим. Аж тоді, у Канаді, я почав вважати себе спортсменом, а не туристом".

Чоловік розповідає, що сам собі тренер і сам собі ставить завдання.

Секрет довголіття у спорті Файчака – мета.

"В мене є ціль – стати чемпіоном світу серед ветеранів. Це дає мені стимул. Я встаю зранку, йду на тренування. Людина має мати мету і щось робити. Без того вона стає бездіяльна і не потрібна суспільству, – впевнений чоловік. – Мені приємно, що я займаю призові місяця, що піднімають прапор, звучить гімн, гордий за свою країну – я щось зробив".

Нині Іван Файчак має нагоду реалізувати свою мрію – готується до чемпіонату світу, який пройде в кінці березня у Південній Кореї.

"Ветеранський спорт державою в Україні не фінансується, – розповідає спортсмен. – Усі ці роки ми діємо за принципом "з багатого по нитці – бідному сорочка". Самі шукаємо фінансування, щоб виступати".

"Ветеранський спорт в Україні не є пріоритетним напрямком фінансування. Це любительський спорт, – пояснює директор департаменту молодіжної політики і спорту міськ­виконкому Віталій Матешко. – Але на звернення Івана Ільковича міська рада, департамент, федерація легкої атлетики щороку допомагає кількома тисячами гривень на його поїздку".

Та виділених грошей, каже Іван Файчак, цього разу не вистачить – дорога недешева. Тому просить всіх небайдужих допомогти.

Зустрітися з ветераном можна звично щодня о 12:00 у манежі ­ІФНТУНГ або ж зателефонувавши йому за номером 098 220 69 53.

 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: