"Звичайно, зупинка має художню, мистецьку цінність. Це було б візитівкою нашого села. Зараз таких нема. Це старовинна реліквія", – переконані селяни.
Очільник села каже – це благоустрій. Мовляв, поруч вже є нова скляна зупинка, а замість старої буде зелена зона, і про це, твердить, просили самі мешканці.
"Зупинка не використовується за цільовим призначенням, а люди приходять справити протребу, молодь дозвілля проводить. Ну і псує, на думку громади, вигляд як перед церквою, так і в цілому населеному пункті", – каже голова сільської ради Ямницької ОТГ Роман Крутий.
Жодних документів, що мозаїка цінна, кажуть чиновники, немає. Натомість експерти переконують, що йдеться про цілий пласт української культури часів Союзу. І часто цей стріт-арт – справа рук не аматорів.
"Деякі з них були реально відомими митцями того часу і навіть видатними художниками, які на свій час, в 60-70-х роках, мали таку можливість розкрити свою індивідуальність в таких безпредметних формах на противагу офіційним виставкам", – каже проректор Львівської Національної Академії мистецтв Роман Яців.
Це була непроста праця, кажуть сучасні мозаїсти. Над одним об’єктом бригада художників працювала з місяць. Панно викладали смальтою – спеціальним непрозорим кольоровим склом – або битою керамікою.
"На місці наносили на стіну цемент і набирали попередньо порізаний матеріал. Руки затікають, якщо десь вище. Дощ, вітер – це все вони на своїй шкірі могли відчути", – розповідає майстер-мозаїкар Олег Дунаєвський.
Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter – лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!