Проте настрої серед переселенців дещо змінились. Якщо раніше люди планували повертатись на власну малу батьківщину, то сьогодні не в усіх є куди повертатись – чимало домівок зруйновано. Також вихідці зі сходу України побоюються, що це ще не кінець, є ризики відновлення протистоянь у їхніх рідних містах, і вважають, що територіальна зона проведення АТО ще тривалий час залишатиметься надто небезпечною.
Голова логістично-інформаційного центру Ганна Крисюк наголошує, що найцінніше, що отримують біженці на Прикарпатті, – це безпека:
«Якщо раніше люди приїжджали і казали, що це тимчасово і вони згодом повернуться, то тепер більше людей приїжджає з настроями шукати тут, на заході, і житло, і роботу та залишатися назавжди, щоб ніколи більше не потрапляти у небезпечні обставини. На Прикарпатті вони почувають себе у безпеці, особливо жінки з дітьми», – розповідає Ганна.
Щодо представників чоловічої статі, голова логістично-інформаційного центру зазначила, що їх офіційно неможливо не прийняти, адже приїжджають і батьки з немовлятами. І все ж більшість лише привозять своїх дружин, сестер, мам, дітей та, побувши на Прикарпатті день-два, їдуть назад. Є і незареєстровані чоловіки, проте зараз їх набагато менше, переконана Ганна. Декому доводиться пояснювати, що через обмежену кількість місць прийняти їх неможливо.
Зазначимо, що кілька днів тому для переселенців провели навчання, де розповіли, як поводитись, коли вводять надзвичайний стан, коли чути сирену, що сповіщає про небезпеку. Біженці поділились, що у їхніх містах сирену ніхто не вмикав, а про небезпеку дізнавались, коли вже чули вибухи.