Участь у Літургії з нагоди урочистостей взяли також Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин, Архієпископ і Митрополит Львівський Владика Ігор Возняк, єпарх Коломийський Владика Василій Івасюк, єпарх Чернівецький Владика Йосафат Мощич, єпарх Стрийський Владика Тарас Сеньків, єпарх Бучацький Владика Дмитро Григорак, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської Архієпархії Владика Теодор Мартинюк спільно із запрошеним духовенством, зазначає прес-служба Івано-Франківської архієпархії УГКЦ.
"Ми сьогодні, як паломники і прочани, прийшли до цього Бойківського краю, села Старуні, щоби вклонитися святій землі, яка народжує героїв. Героїв християнського життя, героїв християнської віри. Героїв, які в найскладніших часах зберегли віру нашого народу. Ми сьогодні, як паломники і прочани, прийшли до цієї землі, щоби подякувати тій родині, яка подарувала нашій Церкві і нашому народові великого подвижника, підпільного єпископа-страстотерпця, блаженного священномученика Симеона Лукача", – такими словами звернувся Предстоятель до вірних на початку своєї проповіді.
Глава УГКЦ також звернув увагу на те, що нам варто невпинно дякувати Господеві та нашому людові, за те, що сьогодні ми маємо свою Церкву, віру в Бога, яку нам передали наші "Батьки у вірі".
Роздумуючи над Євангельським уривком про розслабленого, який 38 років перебував у цьому стані, Блаженніший Святослав наголосив на тому, що Христос приходить до Єрусалиму в контексті Пасхи. В цей же час до Святого міста сходились юдеї з усіх-усюд. І в контексті різних місць, про які можемо читати в Святому Письмі, сьогодні євангелист розповідає про овечу купіль. В цій купелі було п’ять притворів, у яких лежала сила народу: сліпих, калік, які чекали моменту оздоровлення.
"Серед усіх цих обставин наш Господь Ісус Христос знаходить чоловіка, який чекав 38 років. Можемо сказати, що цей чоловік пролежав тут усе своє життя. Причому це життя було без надії, бо ж сказав: "Я не маю нікого, хто б мене підняв з безнадії та поклав до овечої купелі". У нього було життя, прожите без надії", – зазначив Предстоятель УГКЦ.
Проповідник також зауважив, що Христос сказав до цього чоловіка три слова, які змінили його життя, змінили значення цього місця, де люди очікували чогось, сповнили очікування і змінили саме місто Єрусалим.
"Ключем до усвідомлення сьогоднішньої події є ті три Христові слова: "Встань. Візьми ложе. Ходи", які повторюються тричі. Господь звертається і наголошує, що не силою ангела лежачий повинен підвестися, але силою Воплоченого Христа. Той Бог є тією людиною, на яку розслаблений чекав ціле своє життя. Він є його надією", – вів далі Патріарх.
За його словами, Христова фраза "Взяти ложе" означає заклик до розслабленого чоловіка не просто встати і піти, але взяти на себе відповідальність – за власне життя та ближніх, які є поруч нього, адже колись вони носили його, а тепер він має нести їх.
"Третє, що каже Господь: "Ходи", тобто не сиди, не відпочивай, не радій своєю приватною радістю, але ходи – міняй світ довкола себе, показуючи людям те, якою силою ти ходиш. Щоб та сила, яка рухає тебе, зрушила світ довкола тебе. І через нього, його життя, його свідоцтво, його особисту відповідальність той світ довкола нього розрухала, його змінила. Сповнена Божою силою подала надію тим, які, може, по сьогоднішній день лежать біля тої овечої купелі без надії", – наголосив Блаженніший.
На думку Глави УГКЦ, це Боже слово, яке Церква слухає, читає, ним живе дві тисячі років, дуже по-особливому звучить в цьому селі, бо ми сьогодні згадуємо постать блаженного священномученика Симеона, його життя, його подвиг віри.
"Коли сьогодні чуємо про овечу купіль, про той суботній день, вдивляємося в ті роки, коли як спадкоємець апостольського служіння блаженного священомученика Григорія Хомишина, владика Симеон Лукач прийшов сюди. В той час Старуня, як і вся Україна, була притиснена отим радянським комуністичним шабатом, де всі мали бути нерухомі, де всіх хотіли перетворити на народ сліпих, кривих, на народ без надії. Для того села Симеон Лукач став саме тим чоловіком, якого тут бракувало", – зауважив Патріарх.
На думку Предстоятеля, Симеон Лукач руками самого Спасителя передавав благодать Святого Духа, зрушував той край і ту землю, давав людям надію. Все це він робив тією самою силою, яка йому казала: "Встань, візьми відповідальність і міняй світ навколо себе!"
"Він спроваджував не ангела з неба, але самого Бога, служачи Святі Тайни. Він зворушував ту воду, коли уділяв Тайну хрещення і тут, серед вас, ще є ті люди, яких він хрестив. Тут блаженний Симеон скликав з неба той вогонь Духа Святого, коли уділяв Св. Тайну Миропомазання", – зазначив Блаженніший.
Патріарх також наголосив на тому, що найбільшою силою, яка міняла світ, була та, що бл. Симеон кожного дня служив Службу Божу чи то в храмі, чи то за зачиненими дверми, у своєму родинному домі.
Цією жертвою, вів далі Глава УГКЦ, він зрушив світ, який сьогодні, після років заборони і переслідувань, змінився, і ось ми урочисто служимо цю Архієрейську Літургію, на яку сходяться вірні з усіх-усюд.
"Блаженний священномученик розумів, що Євхаристійний Христос є тією силою, яка сходить з Небес і через його життя міняв світ. Сьогодні ми дякуємо йому за його свідоцтво віри, але він для нас має бути не тільки особою, яку ми згадуємо тільки як людину замкнену в минулому. Те, що каже Боже слово, те, що каже блаженний священномученик Симеон, ми повинні звершувати сьогодні", – роздумував Отець і Глава УГКЦ.
Предстоятель, серед іншого, зауважив також те, що сьогодні дуже часто "сильні світу цього" хочуть забрати у нас надію, хочуть перетворити на народ, який би жив як розслаблений. І насправді дуже багато наших сучасників втрачають надію на те, що щось можемо змінити.
"Через блаженного священномученика Симеона Господь сьогодні каже кожному із нас: "Встань, візьми своє ложе і ходи". Це означає прийняти Божу силу, яка сьогодні подається тут, на цій Божественній Літургії. Взяти відповідальність за себе, свого ближнього, свою Церкву та народ, а відтак силою Божою змінювати світ", – мовив Патріарх.
Варто зазначити, що Блаженніший Святослав звернув увагу на те, що блаженний Симеон дає нам особливе свідоцтво в контекстах нового пошуку християн України за церковною єдністю, адже сьогодні в суспільстві є чимало розмов на дану тематику.
"Остоєм, тим прапором, служителем єдності Христової Церкви є не президент, не той інший Патріарх, але намісник св. ап. Петра – Папа Римський. За це, власне, страждав блаженний Симеон Лукач. Це було серцем його свідоцтва. Бо ж він мав дуже спокусливі пропозиції поставити свій підпис і служити в церкві, руйнуючи ту єдність, яку нашій, Київській Церкві, лишив Христос, яка була зроджена в хрещенні Володимира, ще до роз’єднання церков. За цю єдність страждала підпільна наша Українська Греко-Католицька Церква. Тому нашим завданням є свідчити про життєдайну єдність довкола намісника св. ап. Петра", – наголосив присутнім Глава УГКЦ.
Предстоятель закликав у сьогоднішній подячній Літургію дякувати Господеві за всі ті дари, які ми, як спадкоємці Симеона Лукача, отримали. Також він заохотив молитися за Україну, щоби ми, як єдині носії змін України, бачили і розуміли, що наша надія є в Бозі.
"Силою блаженного Симеона ми сьогодні стоїмо як Церква Воскресла, його силою ми сьогодні повинні взяти відповідальність за майбутнє нашого народу, його силою ми можемо і повинні міняти світ", – заохотив Патріарх Святослав.
Після завершення спільної молитви на церковному подвір’ї відбулося освячення музею "Блаженного священномученика Симеона Лукача та підпільної УГКЦ".
