Ліжник як виріб з овечої вовни на сьогодні є унікальним явищем традиційної культури і в межах України найкраще збережений в Карпатах. Сучасними осередками ліжникарства є Косівщина Івано-Франківської області та Рахівщина Закарпатської.
На Буковині промисел призабули, хоч Путильщина досі залишається одним із лідерів вівчарства – поголів’я в індивідуальних та фермерських господарствах складає понад 5000 овець. Тобто кількість вовни перевищує ту, що виробляється у Косівському та Верховинському районах, разом зятих.
Відтак Учбово-методичний центр культури Буковини ініціював проект, аби повернути буковинське ліжникарство. Три експедиції, проведені учасниками проекту, показали: путильський автентичний ліжник (дофабричний період) є доволі самобутнім, хоча багато в чому перекликається з іншими гуцульськими ліжниками.
Виходячи зі спільного культурно-мистецького простору (в тому числі – і через близьке сусідство) Путильщини та Косівщини, організатори проекту вирішили розпочати діяльність Майстерні буковинського ліжникарства саме в Яворові.
Три провідні яворівські ліжникарки Ганна Копильчук, Ольга Шкрібляк-Прокоп’юк та Ганна Пасічняк тиждень навчатимуть технології виготовлення автентичного ліжника в домашніх умовах трьох путильських майстринь – Ганну Шпанюк, Елеонору Скидан та Аллу Псарюк. На основі засвоєних знань майстрині-путильчанки мають виткати власні ліжники і за підсумками майстерні в Чернівецькому обласному художньому музеї 22 листопада відкриється спільна виставка яворівських майстринь-менторів та путильських майстринь.
"Ми з вами добре знаємо, що гуцул без ліжника не живе. На ньому родиться, з ним жениться, і ліжником йому віко накривають востаннє. Честь і хвала нашим людям, котрі зберегли цю унікальну традицію – виготовлення ліжників. Наше з вами завдання – відродити ліжникарство там, де воно забувається, і повернути його на належне йому почесне місце в обрядовості", – зазначив директор Учбово-методичного центру культури Буковини, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк.
"Маємо щиру надію, що любов до традиції така сильна, що передасться з пагорба на пагорб і путильчани переймуть у яворівчан залюбленість у ліжник. Адже в Яворові верстат чи не в кожній хаті, це жива рідна традиція. Хай цей проект стане добрим почином і хай він "прийметься". А ми зі свого боку будемо всяко цьому сприяти", – додала завідувачка науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури УМЦКБ, кандидат філологічних наук, письменниця Іванна Стеф’юк.
У презентації взяли участь директор Яворівського центру народного мистецтва "Гуцульська ґражда" кандидат сільськогосподарських наук Василь Лосюк, завідувач Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини Вікторія Яремин.
Зазначимо, що для відтворення майстриням були запропоновані кілька десятків ескізів і фотозразків путильського ліжника (весь архів зразків формувався у трьох експедиціях), і кожна майстриня вибирала саме ті орнаменти, які найбільше припали до душі.
У найближчій перспективі проекту – вихід книги та фільму, які будуть присвячені ліжникарству.