На початку року Ярослав Семкович потрапив у першу хвилю мобілізації лікарів України. Спершу було тримісячне навчання основних правил поведінки лікаря на полі бою на полігоні, що біля Житомира. Потім усіх розподіляли у різні куточки країни й доцент опинився в Одеському військовому госпіталі, звідки через тиждень був спрямований у зону АТО, у містечко Курахове Мар’їнського району Донецької області, повідомляє прес-служба ІФНМУ.
Відважний медик пройшов усі бої під Кураховим, Мар’їнкою, Красногорівкою. Група із трьох лікарів, серед яких був і франківець, забезпечувала стабілізацію та подальшу евакуацію всіх пацієнтів у тилові госпіталі.
"Як лікар я отримав там неоціненний досвід, адже не тільки виїжджав на поле бою, щоб забрати поранених, але й робив дуже складні операції, – ділиться Ярослав Семкович. – Бувало, що протягом кількох годин ми евакуйовували до трьох десятків людей. Особливо запам’ятався день, коли рятували відразу 29 хворих із дуже важкими пораненнями: травматична ампутація кінцівок, розриви легень, печінки, відриви селезінки, травматичне поранення в голову з перфорацією ока. Загалом протягом п’яти місяців ми пролікували 450 пацієнтів, й тішить, що усі залишилися живими".
Найдовший час, який доцент провів, не виходячи з операційної, – три доби. Ярослав Семкович каже, що неймовірна кількість адреналіну блокувала думки про їжу, сон чи відпочинок. Було важко, але рятували дзвінки з дому, волонтери або колеги, які приїжджали.
Бувало й таке, що місцеве населення перешкоджало роботі лікарів: не давали апаратуру, зачиняли палати в госпіталях.
"Вони вважали нас своїми злісними ворогами, які винні у війні, – пригадує Ярослав Семкович. – Щоправда, поступово вдалося досягнути порозуміння з місцевими жителями, і невдовзі за медичною допомогою вони вже приходили до нас самі…"
Героїчний іванофранківець запевняє: коли медик вирушає на війну, його спеціалізація не відіграє жодної ролі. В момент, коли необхідно надати допомогу, думається лише про порятунок людського життя.
"Війна не тільки суттєво підвищила мою лікарську кваліфікацію, але ще більше удосконалила вміння самоконтролю в екстрених ситуаціях, – додає Ярослав Семкович. – Зараз відчуваю себе справжнім спеціалістом".
Щодо стану власного здоров’я і самопочуття, Ярослав Семкович переконує, що реабілітації наразі не потребує – міцна психіка не підводить.
Нещодавно за порятунок життів у зоні АТО лікар отримав грамоту і медаль від командування Західного фронту.
Нагадаємо, від початку АТО до лав армії призвали чотирнадцять працівників ІФНМУ. Наразі у війську служать десятеро осіб, з яких восьмеро – професійні медики.