– Вчора Верховна Рада України ухвалила в першому читанні зміни до Конституції щодо децентралізації, основним ідейником яких був Президент. Проте половина коаліції демократичних сил не підтримала їх у Раді. Чому так сталося?
Володимир Кушнір: На мою думку, частина політиків, навіть після Революції Гідності, і дальше думають про свій рейтинг, а не про те, щоб впроваджувати системні зміни. Вони чомусь забувають основну вимогу Майдану – зміну системи.
А цю систему якраз і визначає Конституція. Тому Президент і наша партія визначили для себе пріоритет – зробити так, щоб ніхто ніколи не міг узурпувати владу в країні. Для цього ми хочемо максимально передати владу на місця. Адже якщо існуватимуть фінансово та політично сильні громади, то насправді прізвище Президента не важливе. А важливими будуть місцеві обранці, яких, на відміну від народних обранців чи міністрів, легше спіймати та нагадати про обіцянки.
Проте я надіюсь, що після місцевих виборів до великої кількості нардепів таки повернеться відчуття відповідальності і спроможність думати дальше, ніж про свій рейтинг. І вони підтримають Президента в бажанні передати владу місцевому самоврядуванню.
Ярослав Яцишин: Я можу аналізувати, як впливають ці зміни до Конституції, зокрема, зміни до бюджетного кодексу, що були прийняті раніше. 
Як все це впливає на наповнення бюджету міста, області і що саме територіальні громади та мешканці можуть отримати. Зокрема, проголосовані вчора зміни до Конституції фактично узаконюють напрямок, який взяла Україна на децентралізацію влади, особливо – економічну децентралізацію.
– Проте багато активістів та опозиційних політиків заявляють, що насправді автори тексту змін в красиву обгортку децентралізації сховали легалізацію так званих ЛНР та ДНР. І люди в це щиро вірять.
Володимир Кушнір: Цей міф створили безвідповідальні політики, які не знайшли змістовних аргументів і вирішили себе прорекламувати. Так от: так дорекламувались на думці, нібито там когось легалізують, і накрутили людей, що вчора під стінами ВРУ відбулася страшна трагедія. Тепер наслідки оцих маніпулювань та безмежне бажання підвищити свій рейтинг бачимо вже через смерть людини та поранення більше сотні правоохоронців. А організатори мітингу не те що не вибачились, не попросили прощення, вони навіть відповідальності за це не взяли на себе. Але переконаний: Бог та український народ їх розсудять.
Проте хочу спростувати міф про нібито надання через зміни до Конституції якогось статусу ДНР та ЛНР. Для того щоб якийсь суб’єкт отримав статус, про цей суб’єкт має бути згадка в тексті.
Ви бачили в тексті згадку про ЛНР та ДНР? І я не бачив! То як цей текст їх легалізує? Ніяк!
В тексті згадується про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування. Повноваження місцевого самоврядування – це школи, садочки, дороги, поліклініки. Хіба прокуратура, суди та міліція – це сфера місцевого самоврядування? Ні! То чому ті, хто виступав проти змін до Конституції, кричали, що цими змінами ми дозволимо терористам вибирати своїх прокурорів та суддів. Не можу зрозуміти, де вони це взяли, де таке написано?
Ярослав Яцишин: Якщо говорити про так званий "особливий статус ДНР і ЛНР", то відповідний Закон про ці території, які називаються тимчасово окупованими російськими бандитськими угрупованнями, був прийнятий ще в березні 2015 року. І український вплив на ці території визначається рамками прийнятого Закону. Формально, зміни до Конституції, які ми давно обговорювали, задля яких частково і відбувалися події на Майдані, а мова саме про децентралізацію, нічого нового не вносять. Питання двох окупованих територій не зачіпається, так як і півострова Крим.
– Якщо ніякої легалізації сепаратистів на сході України не буде, то чому так багато людей було вчора під Верховною Радою?
Володимир Кушнір: Я скажу відверто, що тут є трішки і наше недопрацювання. Ми не думали, що популісти в гонитві за рейтингами так майстерно будуть маніпулювати людьми.
Ми дійсно мали приділити ще більше уваги роз’ясненню потреби і змісту змін до Основного Закону. Переконаний, що зараз ми будемо набагато інтенсивніше проводити діалог з громадою, експертами, журналістами та активістами. Як би це дивно не звучало з моїх вуст, але нам треба менше вірити словам політиків, а більше дивитись на їхні дії. Визначати причини і наслідки.
– Якщо перейти на практику, то що конкретно означають зміни до Конституції для громадян?
Володимир Кушнір: Перш за все, це створення спроможного базового рівня місцевого самоврядування – громади. Я кажу "спроможного", який зможе надавати якісні послуги жителям. Далі – це створення виконавчих комітетів на рівні районів та регіонів. Тобто виконавча влада перейде до місцевого самоврядування, не так, як зараз: люди обирають районну раду, а усім на практиці керує призначений голова РДА. Тепер голова районної ради буде і головою виконавчих органів. Замість облдержадміністрації працюватиме префектура, функції та повноваження якої будуть дуже обмежені – нагляд за тим, щоб місцеві ради дотримувались Конституції.
Це зроблено для того, щоб не повторилася ситуація на Сході. Аби ми не отримували "парад суверенітетів". У разі ухвалення змін до Конституції, які запропонував Президент, відповідальність за все, що відбувається в частині господарки у місті, районі та регіоні, будуть нести місцеві депутати. А оскільки їх обирають люди, то потім їх буде легше спитати, чому вони свої обіцянки не виконують. Тобто ми повертаємо громадянам вплив на владу та привчаємо політиків до відповідальності вже знизу – з місцевих рад.
– Як Ви вважаєте, чи будуть ці зміни підтримані до кінця року 300 голосами у Верховній Раді?
Володимир Кушнір: Я не народний депутат, тому не володію інформацією про те, що відбувається під її куполом. Проте на мою думку, після виборів, коли вщухне хвиля популізму та ми зможемо провести нормальний діалог, знайдеться достатня кількість депутатів, які думають не лише про свій бренд чи політичні бонуси, але й про майбутнє. Я довіряю Президенту і Голові Верховної Ради і переконаний, що вони знайдуть аргументи для народних обранців, які готові до діалогу та дискусії.
Ярослав Яцишин: Мені дивно бачити, що депутати міської ради, які представляють найбільшу в місті фракцію, виходять зі своїми побратимами боротися проти змін, завдяки яким міський бюджет наповнюється на 30% більше, ніж планові показники.
Завдяки цим грошам вони мають змогу робити дороги, міжбудинкові проїзди, піаритися на цьому, виносити певну інформацію на білборди. Але все це виглядає лицемірно: якщо ти говориш на білбордах про роботу, яку зробила твоя партія, чи то пак фірми, які так чи інакше належать представникам твоєї партії, ти заробляєш на цьому. Водночас ти їдеш під Верховну Раду, штурмуєш її і показуєш усім свою позицію. Тобто одна твоя рука бере гроші, а інша – платить за війну під стінами Верховної Ради.
– І останнє запитання. У нас вже почалась місцева виборча кампанія, проте у разі внесення змін до Конституції передбачаються нові чергові вибори до органів місцевого самоврядування знову, через 2 роки, в 2017 році. Навіщо це потрібно?
Володимир Кушнір: З людьми треба бути чесними. 25 жовтня громадяни оберуть місцеву владу з одними повноваженнями, а в 2017 році цих повноважень у місцевих депутатів буде набагато більше. Тому треба, щоб люди обирали, усвідомлюючи нові повноваження. Надіюся, що коли ухвалять зміни до Конституції, ми до кінця усвідомимо: вибори місцевих депутатів та мерів будуть набагато важливішими за вибори до Парламенту чи прізвище прем’єра. І так ми навчимося і владу контролювати, і відповідальність за місто на себе брати.
Ярослав Яцишин: Можна вважати, що вчорашні пікети під Верховною Радою є популізмом і мають характер піару перед місцевими виборами. Та агресія, з якою окремі політичні діячі відстоювали свої інтереси під стінами Верховної Ради, наштовхує на думку, що десь просто звільнилася ніша. "Правий сектор" оголосив, що не йде на вибори, тому представники однієї, правлячої в нашому місті партії, намагаються зайняти цю нішу. Але дико виглядає, коли кон’юнктурні політичні питання вирішуються за рахунок життя людей.
На правах реклами
