Про виникнення ідеї, процес її втілення, протистояння труднощам та плани на майбутнє йдеться в інтерв'ю на сайті "Вежа".
Обидвоє "вікінгів" за освітою художники.
"Ми намагаємося вникати в усі аспекти створення човнів. Як над ними працювали в історичні часи, як їх відтворюють колеги в Україні та за кордоном, – каже Володимир Ільків. – У нас вже є певні напрацювання, але ми готові до будь-яких труднощів, що можуть виникнути у ході роботи. Більше того, ми сподіваємося, що вони будуть, і у нас буде змога вивчити ці теми ще глибше”.
Назар Морозко розповідає, що ідея з човнами у хлопців визріла, коли вони хотіли займатися дитячими таборами. Після візитів до сиротинців вони думали, як допомогти дітям, щоб розвивати їх та дати змогу вирватися з середовища, в якому вони звикли бути.
Спершу пробували залучити грантові кошти, однак здобути їх не вдалося. Все ж перший човен змайстрували за власні кошти. Працювали над ним півроку. У роботі використовували екологічно чисті матеріали: дьоготь, овечу шерсть, лляну олію, високоякісну деревину.
"Найважче – це дослідження, креслення, розрахунки. Ми прагнемо відтворити човни, максимально наближені до історичного зразка. Доводиться мати справу з інтернет-джерелами, архівами, іншомовною документацією і власними силами розбиратися з цим", – зазначає Назар.
Човен зробили зі смереки. Його довелося майструвати у підвалі, звідки потім виносити по частинах.
Перший сплав був у рамках фестивалю "Галицьке лицарство".
"Після того, як ми зробили перший човен – 5,5 метрів, спливли на ньому Бистрицею, вниз до Дністра та по Дністру піднялися проти течії. Буквально за три дні. Зрозуміли, що можемо впоратися з будь-якими труднощами. Деякі питання з'явилися, деякі – відпали самі по собі, але ми готові та хочемо продовжувати", – зазначає Назар.
Володимир анонсує, що майбутні два човни робитимуть з дуба. Наразі працюють над макетами. Роботи над великими кораблями розпочнуться у квітні і триватимуть приблизно чотири місяці. Зараз також є робота.
"Зараз працюємо над макетом 17-метрового коробля – реконструкція скандинавського зразка. Відповідно до програми проекту, який ми почали втілювати в життя, хочеться зробити ще один човен руського типу – довбанка. З суцільної колоди, дерева. Пізніше плануємо розробити порівняльні характеристики властивостей цих двох суден", – ділиться Назар.
Хлопці розповідають, що у подальшому ці кораблі сплавлятимуться по Дністру з туристичними експедиціями. Однак у "вікінгів" є велика благодійна мета – залучати дітей із сиротинців.
"Для того, щоб вони могли побути серед інших дітей, поспілкуватися, побачити життя з іншого боку. Вони не мають таких можливостей: вийти за рамки дитячого будинку, тамтешньої поведінки. Вважають, що їм всі повинні, почуваються ущемленими і, як наслідок, виростають споживачами, – каже Назар Морозко. – Ми хочемо змінити усталену систему і тому своєю роботою намагатимемося долучати дітей до соціального життя".
Для реалізації мети вони з напарником збираються заснувати благодійний фонд.
Більше читайте на сайті "Вежа".
