250 людей у Фейсбуці лайками висловили своє ставлення і в коментарях підтримали пропозицію.
"Власник має намір відновити вежу-бельведер! Тільки трохи вагається… Але коли громада висловить свою підтримку, справа піде!" – висловився знавець предмету, начальник управління охорони культурної спадщини Івано-Франківської ОДА Андрій Давидюк.
Франківці пропонують зібрати для цього хоча б 1000 лайків.
Вежа-бельведер на історичній будівлі теперішнього готелю "Дністер" згоріла у 1998 році.
Камениця, в якій розташовується готель "Дністер", має цікаву історію.
Наприкінці ХІХ століття одним із найзаможніших людей Станиславова був Касель Кіслер – керівник ортодоксальної єврейської громади міста. Йому належали кілька кам’яниць, зокрема й двоповерховий готель "Центральний", що на розі теперішніх Шевченка і Січових Стрільців. Перший раз заклад згадується у 1890 році, пише Репортер.
У 1912 році Кіслер продав будинок і ділянку греко-католицькій капітулі (дорадчий орган при єпископі, що складається з представників вищого духовного сану). Духовні отці розпочали зведення великого прибуткового будинку, доручивши розробляти проект модному архітектору Фредерику Янушу. Старий готель зруйнували.
А восени наступного року будову завершили. В центрі міста постала імпозантна чотириповерхова кам’яниця з двома парадними фасадами, великими мансардними приміщеннями та елегантною вежею із годинником. Неповторності їй надала колонада – частина залізобетонного каркасу вздовж вулиці Шевченка. Між іншим, будинок став одним із перших залізобетонних у місті.
1 травня 1914 року тут відкрився чи не найкрутіший готель міста, ресторан, кафе та третій у Станиславові кінотеатр. Усі ці заклади мали спільну назву "Австрія", яка невдовзі перейшла на весь будинок. Першим орендарем став якийсь пан Біль зі Львова.
Незабаром комплекс спіткало перше перейменування. Із початком Першої світової місто не раз захоплювали росіяни, за яких заклад називався "Жорж". З тих часів відоме оголошення, в якому керівництво готелю благає постояльців "не водити сюди жінок невідомого походження".
Чергова зміна влади принесла нову назву. За ЗУНР кам’яниця отримала дещо курортну вивіску "Одеса" та стала домівкою для керівництва молодої республіки. Поруч із готельними номерами, у залі кінотеатру, відбувались засідання парламенту або Національної Ради. Саме тут 3 січня 1919 року була прийнята знаменна ухвала про об’єднання ЗУНР з УНР.
Нащадки цього не забули і в січні 1990 року живий ланцюг, що об’єднав схід і захід України, починався саме від дверей цієї кам’яниці.
У "столичний" період історії Станиславова в готелі "Одеса" бували відомі політики: Михайло Грушевський, Симон Петлюра, Володимир Винниченко, Кость Левицький, Дмитро Вітовський, Лев Бачинський.