Як вона змінювалася і що можна було купити за національну валюту, розповів Gazeta.ua економіст Андрій Лисенко.
2 вересня 1996 року Національний банк увів до обігу національну валюту України – гривню.
Обмін валюти провели з 2 по 16 вересня за курсом 100 тис. крб. до 1 грн.
"Коли замінювали гривню, люди приходили до банків ледь не з мішками грошей, – згадує Лисенко. – Тодішні купони сильно знецінювалися. При електротехнічному заводі був магазин, то продавці ціни не встигали замінювати. Бувало, що вранці йдеш на роботу, у кишені 50 тисяч купонів. За них ще можна купити шоколадку, а ввечері лише сірники. В багатьох громадян залишилися дрібні купюри купонів по 1, 2, 5 та 10 купонів. Їх не приймали ні банки, ні дрібні магазини. Такими грішми обклеювали туалети чи латали дірки на шпалерах. Гривня була надрукована на два роки раніше, але її спеціально не вводили. Уряд чекав, доки пройде гіперінфляція".
Протягом перших двох років курс гривні становив 1,8 грн за 1 долар. Національна валюта пережила три різкі стрибки девальвації: у 1999 курс до долара встановився на рівні 5,3-5,4 грн, а під час світової економічної кризи 2008 року – на рівні близько 8,1 грн. Новий стрімкий обвал стався у 2014 році після революції в Україні та вторгнення Росії. За роки існування українська валюта знецінилася у 12 разів стосовно долара.
"Спочатку гривні дуже раділи, але за традицією називали її рублем. Це зв'язано з тим, що валюта, яка ходила в союзі, була більш стабільною, на відміну від купонів, – каже Лисенко. – За гривню можна було пообідати в ресторані. Вона нині прирівнюється десь до 120 гривень. На ці гроші можна було взяти 50 грамів горілки і обід із трьох страв".