Книга, що вийшла у серії "Великі від А до Я" "Видавництва Старого Лева", позиціонується як видання для дітей і підлітків. Передовсім тому, що багато розповідає про поета Богдана-Ігоря Антонича-дітвака.
Символічно починається і закінчується малюнком, що відтворює дитяче фото поета. Це заохочує читача, зазначив модератор презентації, письменник Іван Ципердюк, спримати поета як рівного – якщо йдеться про юну аудиторію. Або також здитиніти, якщо йдеться про дорослих, – щоби відкрити для себе неакадемічного Антонича.
"Ця книжка позавікова", – підкреслив автор тексту Данило Ільницький.
За його словами, є два способи говорити про Антонича. Перший – використовуючи факти, топоси і антропоси (означення місць і людей). Це енциклопедична частина книги "Антонич від А до Я". На цьому рівні книга дуже львівська, відтворює і передає невидиму ауру модерністичного міжвоєнного Львова (в часі між Першою і Другою світовими війнами).
Другий спосіб – говорити мовою Антонича, використовуючи його концепти та образи. Це власне абетка поезії Антонича.
"Ми намагалися поєднати можливість розповісти про Антонича "зовнішнього" і Антонича "внутрішнього" так, щоби пояснити 10-12-річній дитині, що таке "екстаза" чи "гармонія" в уявленні та в слові поета", – каже автор.
Данило Ільницький зазначає, що розповідати дитині про Антонича виявилося легше і цікавіше, аніж могло би бути дорослому, – зважаючи на широко відкриті від здивування очі і неприборкану ще фантазію дитини, яка конструює світ. "Коли писав текст, уявляв цю дитину, якій розповідаю, ніби от вона тут поруч сидить", – конструює автор свого читача.
Він уважає важливим, що проект є не академічним, а творчим – у тому сенсі, що текст варто читати разом із ілюстраціями. Ілюстрації ж варто розглядати разом із надрукованим та написаним. Щоби не втратити сенсів, що народжуються у цій взаємодії, і не пропустити "дрібниць". Кожна з яких, – як було сказано, – веде до Антонича.
"Важливо врешті отримати і передати не збір відомостей, а той емоційний та енергетичний згусток, що його залишає по собі Антонич "внутрішній". В плані культури від нас до наших дітей переходять не лише знання, а й щось невидиме, що ми для спрощення поняття називаємо духовністю. Для мене було важливо зберегти і активувати цей момент енергетичного передавання. Страшенно залежить на тому, щоби ми говорили з нашими дітьми про "видиме" і "невидиме"", – підкреслює Данило Ільницький.
І пропонує для цього звернутися хоча би до букви "О" – обличчя. "Є два світи: один круг нас, а другий – це ми…" – таку цитату із доволі хіпстерським малюнком радить використати для початку такого діалогу укладач абетки-енциклопедії. "Антонич цілком міг ходити в зелених окулярах, натомість він мав зелені очі", – трансформує фокус Данило Ільницький перед тим, як сказати, що в такому, хіпстерському, стилі Антонич виглядає цілком органічно, – "просто на той час ще не було такого слова".
Ілюстрації родини Стецьковичів – художників Людмили і Володимира – подекуди озвучують, а де-не-де оживлюють текст. І створюють "силове поле" Антонича. "Ця книга не могла би постати без традиції антоничівського знання і відчування", – закінчують абетку-енциклопедію автори, перекидаючи місток до сучасних письменників. Зокрема, до Юрія Андруховича. Він відвідав презентацію і придбав книгу. Богдан-Ігор Антонич, як відомо, є героєм роману Юрія Андруховича.
Анна Кирпан, поетка, журналістка: "Це дуже добра книжка. Якщо би я перенеслася в свої 13 років, коли починала розуміти смак поезії Антонича, і таку книгу мені приніс би Миколай чи подарували батьки, то це була би надзвичайна подія – було би відкриття цілого дотичного світу.
Для мене теперішньої також цілком очевидно, що ця книга – на виріст, для читачів різного віку, дорослих і навіть дуже дорослих. З точки зору дорослого читача, ця книга є мистецьким альбомом, і в цьому її особлива цінність. В ній мало власне поезії, але дуже багато Антонича, який зазвичай залишається для нас "за кадром"".
Раніше у серії "Про великих від А до Я" вийшли енциклопедії про Шевченка, Франка і Шептицького. Надалі, відкрив видавничу таємницю Данило Ільницький, її героями мають стати не літератори і навіть не постаті з "гуманітарного світу". Наступну книгу серії у ВСЛ запланували на липень.
