Проект "Латиські мрії" Агнеси Буле мандрує Україною в рамках презентації головування Латвії в Раді Європи.
"Такі виставки були в Одесі, Києві та Львові, – розповіла Легіта Давидова, перший секретар Посольства Латвії в Україні. – В символічному дусі з допомогою гумору художниця роздумує, якою ж є мрія латишів. При цьому вона дозволяє собі трохи сміятися над державою, сміється над нами і над собою. У метафоричний спосіб виражає наші справжні мрії, змальовує наші стереотипи, ті міфи, які живуть в нас і стоять на нашому шляху до втілення мрій".
За словами Легіти Давидової, головна мрія латишів – це посилити патріотизм і державність. "У цьому ми спільні з Україною. З цього розуміння виникло українське дерево, яке намалювала і презентує на виставці Агнеса Буле. Ми маємо подібне дерево з латиською символікою. Українське дерево уособлює, на нашу думку, мрію українців про сильну країну і сильну державу. І ми бажаємо, щоби так воно й сталося", – відзначила офіційний представник Латвії в Україні.
Художниця Агнеса Буле використовує плакатний стиль, який, за її словами, дозволяє зробити художній проект промовистим і зрозумілим. Створювати "Латиську мрію" вона почала як свою магістерську роботу у 1999 році. Наразі в її доробку близько 300 робіт. За цей час проект, що починався як художній, переріс у мультимедійний та соціальний. Спроби з допомогою метафори та іронії осмислити і відтворити історію народу, його розвиток і поступ та теперішнє життя не залишили латишів байдужими. Зважаючи на те, що вміння сміятися на собою дозволяє стати кращими, в 2010 році в Ризі та Юрмалі, рідному місті художниці, створили "Фан-клуб латиської мрії".
"Це проект мого життя. Слідкую за життям Латвії і латишів і зображаю це в своїх малюнках. Частина робіт присвячена міфам. Наприклад, наш фразеологізм "сидіти на зеленій гілці" походить від давнього міфу, що частина латишів вибрали собі долю птахів, стали ними і відлетіли в чужі краї. Але в теперішній інтерпретації означає, що в людини все склалося. У відповідь на запитання "Як справи?" успішний і задоволений латиш скаже: "Сиджу на зеленій гілці", – пояснює алегорії художниця.
Так само Агнеса Буле працює з образом "латиша в діжці", обігруючи поширений серед її народу фразеологізм "вирости в діжці" – бути обмеженою людиною.
Серед робіт латиської художниці, які ілюструють сьогоднішній день Латвії, чимало політичних. На цій виставці, до якої увійшло всього 50 її робіт, представлені дві такі картини – "Латиш надуває качок" і "Латиш вибирає".
"Ми кажемо "утки", це відомий термін на позначення повідомлень, новин, які не відповідають або не зовсім відповідають дійсності. "Надувати утки" можуть державні діячі, журналісти, політики. Політики перед кожними виборами видають утки і надувають латишів", – жартує Агнеса.
На додаток до своєї картини вона створила табло з умовними графіками, що ілюструють, як збільшується кількість "уток" перед виборами і під час них. Відповідно наступна робота "Латиш вибирає" ілюструє, які "утки" міцно сидять у його свідомості. "В Україні, напевно, така ж ситуація", – посміхається авторка.
Вона розповідає, що зробила спеціально для виставок в Україні "латиша з ганчір’я".
"В Україні, може, ситуація ще гірша. У нас в Латвії ми часто думаємо про те, що буваємо або самі ганчірками, або людьми з ганчір’я", – епатує Агнеса.
Художниця компенсує не надто приємні паралелі своєю роботою "Вічно цвітуть ліси України". "У мене є таке дерево "Вічно цвітуть ліси Латвії". Спеціально для України я зробила дерево з українськими прапорами. Так я наближаю свій проект до України, підтримую і виявляю свою повагу", – демонструє вона роботу. Такими листівками Агнеса Буле нагородила сьогодні дітей-переселенців, учасників майстер-класу у Франківську.
"В обох наших країнах люди єдині в тому, чого вони хочуть – доброго життя на добрій землі і серед добрих людей", – так бачить спільну мрію Латвії і України Агнеса Буле.