У Зої Соловйової шестеро дітей. Чоловік Дмитро 2,5 роки був добровольцем в АТО. Сьогодні допомагає доглядати дітей, намагається адаптуватися до цивільного життя.
"Ми самі з Луганщини. Коли чоловік пішов добровольцем в АТО, нам доводилося тут виживати. Сьогодні виплачуємо щомісяця по 8 тисяч гривень за викуплений в Долині будинок", – каже жінка.
Нині шиє на замовлення тканинні розвиваючі книжки, пише Репортер. З допомогою такої книжки дитина вчиться рахувати, розвиває дрібну моторику.
"Для дитячих книжок я купую нові тканини, фетр, бо для діток не всі тканини підходять", – розповідає жінка.
Перша книга була для дівчинки Вероніки віком 2,5 роки. Для неї робила сторінки із завданнями на рахунок, логічними завданнями. За цей час пошила вже багато книжок. Має замовлення з Європи. Останні книжки зробила для хлопчиків з Ізраїлю та США.
Зоя розповідає, що спочатку витрачала майже тиждень на виготовлення книжки, та нині вистачає кілька годин.
"Я мушу шити швидко, бо від цього залежить, чи їстимуть сьогодні мої діти", – каже вона.
Зоя виграла перший грант на обладнання. Тепер чекає ще один – на 20 тисяч гривень від Міжнародної організації з міграції на плоттер (пристрій для нарізки тканин) і комп’ютер.
"Батьки самі звертаються до мене через соцмережі, хтось сам обирає, які мають бути сторінки, комусь придумую сама", – говорить Зоя.
Чоловік Дмитро родом з Долинщини. Зоя познайомилась з ним у Росії, жили разом на Сході. Коли в 2014-му прийшла загроза її життю – побили старшу 12-річну дочку, спочатку виїхала Зоя з дітьми, потім вдалося вивезти і чоловіка. Його примушували вступати в лави ополченців.
"Друзів різко не стало, з батьків спілкуюся лише з мамою, – каже жінка. – Найменша Соня, якій було тоді 1,5 роки, боялася шуму, навіть гавкоту собак. Нині діти адаптувалися, у них навіть акценту немає".
Зоя каже, що до цього дня ще не зробила жодної однакової роботи – усі книжки чи іграшки різні.
Вартість такої книжки залежить від кількості сторінок і використовуваних тканин – від 400 до 1500 грн.
