Вимога віддавати дітей до найближчої школи викликала у багатьох батьків нерозуміння, пише DW.
З середини квітня в Україні триває зарахування дітей у школу до першого класу. Раніше батьки першокласників заздалегідь шукали хорошу школу для своєї дитини, навіть якщо вона розташована далеко від дому, домовлялися з директором "про сприяння", водили дитину на підготовчі курси, платили "благодійні батьківські внески", аби дитина могла потрапити в навчальний заклад з високим рейтингом. Цього року все змінилось. В рамках освітньої реформи Міністерство освіти і науки розробило новий порядок зарахування учнів до загальноосвітніх навчальних закладів.
Додаткові папери
Оновлені правила передбачають, що дитина може відвідувати лише найближчу школу за місцем проживання. Органи місцевого самоврядування вже розподілили між школами "території обслуговування". Дітей з будинків, які розташовані на території її обслуговування, школа прийматиме першочергово. Водночас багатьох батьків ця вимога спантеличила. Зрештою, нерідко сім'ї мешкають не там, де офіційно зареєстровані. У таких випадках поставало питання: які саме документи мають бути надані на підтвердження місця проживання?
У Міносвіти роз'яснюють: йдеться не про прив'язку до місця реєстрації, а про місце фактичного проживання.
"Це може бути довідка про реєстрацію дитини або батьків, договір оренди, довідка з ОСББ чи ЖЕКу, заява-підтвердження від сусідів, акт обстеження служби у справах захисту дітей. Будь-що. І все це виключно за бажанням батьків", – розповів DW один з розробників нового порядку зарахування учнів до загальноосвітніх навчальних закладів, представник Міністерства освіти та науки України Володимир Бажинський.
Спочатку МОН пропонувало, аби цей перелік документів, які мають приносити батьки на підтвердження, був конкретизованим і обов’язковим, однак проти цього виступила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. Тому цих додаткових документів тепер від батьків не вимагають, але наполегливо просять принести.
Якщо ж документа з підтвердженням місця проживання чи реєстрації дитини не буде, то її зараховуватимуть аж у четверту чергу.
У другій черзі – брати та сестри тих, хто вже навчається у школі. Потім третя черга, пріоритетно зараховуватимуть дітей співробітників школи. А вже потім ті, хто виграє жеребкування, буде зарахований на вільні місця, якщо вони залишаться.
"У селах це взагалі не проблема – візьмуть всіх, адже школи розраховані навіть на більшу кількість дітей, аніж є там", – каже Володимир Бажинський.
Без права вибору
Але що робити батькам у великих містах, особливо у густонаселених спальних мікрорайонах, де на одне місце в школі претендує до семи дітей? Відповіді на це у посадовців поки немає. Батьки у розпачі. Багато хто вважає, що територіальна прив’язка до школи дискримінує їхніх дітей в праві на вільний доступ до освіти.
"Наш будинок за пропискою належить до російськомовної школи. Я не хочу віддавати туди свою дитину. В школу, яка поруч, ми зможемо потрапити лише якщо будуть вільні місця і нам випаде такий шанс після жеребкування. А шанс може не випасти, бо всі школи переповнені. Мою дитину лишили права вибору та освіти", – вважає киянка Катерина Пронтенко і готується через суд позиватися до Міносвіти через нові правила зарахування до школи.
У міністерстві на це відповідають просто: нехай Катерина Пронтенко та всі інші батьки, яких "закріпили" за школою, що далеко від дому, позивається чи пише колективні скарги саме до органів місцевої влади, адже саме на місцях відбувався розподіл територіальної приналежності до навчального закладу.
Йде реформа
"Завжди люди не довіряють і бояться, що може бути гірше, аніж зараз. Але ж так, як є зараз, далі не може відбуватися. Адже тестування дітей і конкурс батьків, як є зараз при зарахуванні до школи, це непрофесійно, непедагогічно, дуже корумповано", – каже Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Вона пояснює, що новий порядок зарахування до навчального закладу є частиною шкільної реформи, яка почалася минулого року з ухваленням нового закону "Про освіту". Одним з головних завдань цієї реформи є викорінення корупції в навчальних закладах.
Для цього у міністерстві планують "урівняти" всі початкові школи, відремонтувавши найбільш старі та оснастивши всі заклади новітньою технікою, перенавчити вчителів за новітніми методиками, аби батьки могли віддати дитину на навчання до найближчої до місця проживання і при цьому не переймалися рейтингами закладу.
"Всі діти повинні мати доступ до якісної освіти, а не тільки ті, які потрапили в центральні школи. Початкова школа має бути однакова для всіх. Ніяких конкурсів і екзаменів для дітей робити не можна", – відзначає Гриневич.
В українському міністерстві освіти та науки наголошують, що подібні освітні системи існують в багатьох європейських країнах, зокрема Німеччині, та довели свою ефективність.
Поспішне рішення?
Натомість представник українського омбудсмена з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Аксана Філіпішина вважає, що запропонований у рамках реформи новий порядок зарахування дітей до школи в Україні ввели надто поспішно. За її словами, уряд, не провівши повної перевірки фактичної спроможності шкіл, взявся "всіх рівняти" та навчати за місцем проживання чи реєстрації.
Вона вказує, що в країні існує диспропорція учнів у сільській місцевості та містах і нерівномірне розподілення шкільної матеріально-технічної бази через незавершену реформу з децентралізації.
"Цього року не потрібно було вводити нові правила. Бо база під реалізацію цих правил не підготовлена. Не урівняні всі заклади методично та матеріально, не запрацював ще у повному обсязі реєстр обліку дітей. Якби він діяв, то батькам не треба було б збирати документи про місце проживання. Розподіл дітей відбувався б автоматично і без корупції", – сказала Аксана Філіпішина.
При цьому вона вважає, що недосконалий порядок зарахування першокласників не прибере корупційних факторів у школах, а навпаки, подекуди їх посилить.