Про це у відповідь на запит УНН повідомив Директор департаменту заповідної справи Ігор Іваненко.
Збільшення площі парків пропонується у рамках проекту "Збереження карпатських пралісів", впроваджувати який розпочали у 2013 році Українське товариство охорони птахів за участю та фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства.
До участі у проекті залучено 9 національних природних парків (НПП) Українських Карпат, в зоні яких збереглися праліси.
Так, зокрема, НПП "Зачарований край" запропоновано збільшити на 13 428 га, Карпатський НПП – на 25 301 га, НПП "Черемоський" – на 20 480 га, НПП "Верховинський" – на 11 675 га, НПП "Вижницький" – на 8358,9 га, НПП "Синевир" – на 575,5 га, НПП "Гуцульщина" – на 2690,4 га, НПП "Сколівські Бескиди" – на 10 892 га території, яка включена до складу НПП, але без вилучення у землекористувачів. Пропонується передати її у постійне користування. Ужанський НПП – на 12 462 га, яка включена до складу НПП, але без вилучення у землекористувачів. Пропонується передати її у постійне користування.
Загальна площа пралісів і старовікових лісів на пропонованій площі розширення складає 11 882,3 га.
"У рамках проекту вже провели обстеження територій, в межах яких зростають праліси, ідентифікували цінні ліси, описали їх. Одночасно з ідентифікацією пралісів було проведене обстеження територій на предмет цінної флори і фауни. За отриманими результатами обстежень підготовлено пакет документів щодо доцільності розширення територій зазначених вище НПП: клопотання, наукові обґрунтування, експертні висновки. Мінприроди схвалило ці клопотання та подало для подальшої роботи до Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької облдержадміністрацій та вищезазначених національних природних парків", – повідомив Іваненко.
При цьому він зазначив, що не всі згодні із розширенням площі НПП.
"Вже з перших кроків отримано потужний супротив опонентів, зокрема, звинувачення у тому, що природоохоронці виступають проти розвитку лісової галузі, деревообробної промисловості і, як наслідок, – проти економічного та соціального благополуччя людей. Однак це зовсім не так. Мінприроди разом з природоохоронною громадськістю виступає за об’єднання інтересів економічного розвитку, у тому числі – лісівничої галузі, і екологічного благополуччя Карпатського регіону, оскільки Карпати завжди асоціювалися з надзвичайно багатим рекреаційно-туристичним потенціалом. І базується цей потенціал на збереженій природі: лісах, річках, полонинах, які напувають здоров’ям і гарним настроєм", – пояснив Іваненко.