В обласному центрі відкрилася виставка ливарних виробів Всеволода Бажалука "Містика гуцульських зґардів", або, як її називає сам автор, "Люди і боги". У ній представлено 15 виробів, кожен з яких має свою історію та свою поезію. Освітлення підібране до кожного окремо, що створює різної форми тіні.
Зґарда – це архаїчна гуцульська шийна прикраса релігійного призначення. Всеволод Бажалук акцентує на захисній функції цього предмета:
"Кажуть, що "зґарда" походить від французького слова з коренем "зґард", що означає "захист руки" на шаблі чи рапірі, тобто те, що захищає. Я думаю, що дали цю назву прикрасам тому, що зґарда була кругла і перші прикраси були також круглі. Цікаво, що, окрім того, що це пішло від форми, це ще й означає захист. Це обереги, які існували як до християнства у гуцулів, так і після – лише з'явилось розп'яття, але значення залишилось те ж".
Технологія виробництва зґардів дещо відрізняється від традиційної гуцульської. За словами Бажалука, гуцули використовували глиняні форми, а він – воскові, які дають можливість більш деталізувати вироби. А процес створення прикрас
"…починається з ідеї. Я відштовхуюсь від гуцульських речей – автентичних, стародавніх (XVIII-ХІХ століття), того, що збереглося в музеях. Я надихаюсь саме ними. Далі малюю ескізи. Я не працюю таким способом, як гуцули. Вони лили в глиняну форму, я ж ллю сучасним методом, який дає мені більше свободи і можливість більш деталізувати вироби. Я вирізаю форму з воску, а тоді вже відливаю метал".
Ливарство Всеволод Бажалук опановує вже чотири роки, а до того був професійним фотографом. Проте митцем себе не вважає:
"Я не знаю, що таке митець. Я називаю це "творець", хоча дехто злиться і каже, що Господь Бог у нас тільки Творець. Але насправді в Біблії сказано, що Бог створив нас за своєю подобою, це якраз означає, що "не творців" немає".
Виставка триватиме до 17 червня.
