Чи виправдовує сподівання прикарпатців Угода про євроасоціацію, що вони знають про неї? Які проблеми і які можливості відкриває Угода для громад і бізнесу? Відповіді на ці питання під час круглого столу у прес-клубі реформ шукали директор департаменту міжнародного співробітництва, євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури ОДА Дмитро Романюк, начальника управління інвестиційної політики Івано-Франківської міської ради Ігор Попадюк, голова правління ГО "Івано-Франківський регіональний центр" Наталія Кобильчак, керівник Інформаційного центру Європейського Союзу в Івано-Франківську Наталія Марчук та екс-заступник Міністра молоді і спорту Сергій Митрофанський.
Нагадаємо, 21 березня 2014 року Україна з ЄС підписали політичну частину Угоди, а 27 червня 2014 року – економічну. 16 вересня того ж року документ синхронно ратифікували Верховна Рада та Європарламент. З 1 січня цього року почали діяти положення Угоди, які передбачають глибоку та всеосяжну Зону вільної торгівлі.
"Основна ціль Угоди – імплементація законодавства України в різноманітних сферах до норм та права Європейського Союзу. Але ми повинні позбутися ілюзій, що як тільки ми підпишемо Договір про асоціацію, ми відразу заживемо. Ні. Європейський Союз і окремі його країни агресивно відстоювали і надалі будуть відстоювати свої економічні інтереси. В тому числі, ми це бачимо в процесі намагання лобіювання скасування закону про заборону вивозу лісу-кругляка взамін на надання кредиту 600 млн євро, – відзначив Дмитро Романюк. – І ми повинні зрозуміти: ніхто, крім нас самих, не буде захищати наші інтереси".
Важливо, каже Романюк, працювати над залученням інвестицій і прийняти закони, які дадуть можливість запрацювати індустріальним паркам. Йдеться про законопроекти №2554а-д "Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій в реальний сектор економіки через індустріальні парки" та №2555а-д "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій в реальний сектор економіки через індустріальні парки".
"І коли розказують, що індустріальні парки – це для олігархів, плакати хочеться. Це один з небагатьох механізмів, який дозволить забезпечити швидке економічне зростання", – запевняє Дмитро Романюк.
Начальник управління інвестиційної політики Івано-Франківської міськради Ігор Попадюк розповів, як зі вступом до Євросоюзу мінялася Угорщина і Польща, і висловив сподівання, що в перспективі Україну чекають подібні перетворення.
"Угорщина отримала 39 млрд євро на вирівнювання території від трьох найбільших фондів ЄС. Це політика ЄС, коли потрібно вирівняти країну в інфраструктурі, в економіці і в культурі. На 39 млрд євро вони написали більш як 60 тисяч проектів, які реалізували в своїй країні, і змогли її змінити. Польща отримала за п’ять років більш як 80 млрд євро, – розповів Попадюк. – Зараз наші партнери з країн Європейського Союзу приїжджають до нас, вчать і готують нас до того, що, коли ми вступимо в ЄС і буде також політика щодо вирівнювання території, будуть виділятися європейські кошти. Я надіюся, ми також будемо мати можливість отримувати кошти з європейських фондів на втілення різноманітних проектів".
Наразі в Івано-Франківську реалізується приблизно 20 міжнародних проектів в рамках програм Європейського Союзу, Програми Розвитку ООН, Світового Банку, Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, Агентства міжнародного співробітництва у сфері розвитку Уряду Швеції (SIDA), Північної екологічної фінансової корпорації НЕФКО, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), а також чотири транскордонні проекти з містами-побратимами. А після підписання Угоди про євроінтеграцію, за словами Попадюка, робота з цими інституціями покращилася.
Під час обговорення експерти зупинилися на проблемах і можливостях, які відкриває Угода для бізнесу. На думку Дмитра Романюка, українські виробники ще не дотягують до рівня європейських ринків, але найсумніше – не надто прагнуть вчитися і розвиватися, аби сповна використовувати можливості, які відкриває співпраця з ЄС.
Керівник Інформаційного центру Європейського Союзу в Івано-Франківську Наталія Марчук також каже, що представникам бізнесу бракує ініціативності.
"Досвід співпраці з представництвом ЄС показав, що вони чекають від нас набагато більше ініціативи, вони чекають того, що ми будемо пропонувати конкретні проекти та використовувати всі можливості, які надає нам Угода про асоціацію. Тому ті представники бізнесу, які використовують ці інструменти та дійсно допомагають імлементувати Угоду, насправді є початківцями, але є героями. Надіємося, що з нашою спільною співпрацею таких ініціатив буде набагато більше і ми зможемо більше використовувати всі можливості, які надає ЄС", – каже Марчук.
"Специфіка нашого бізнесу в тому, що це малий і середній бізнес. Тобто вони десь не завжди володіють інформацією і мають інструменти, за допомогою яких можуть вийти на зовнішні ринки", – відзначила голова правління ГО "Івано-Франківський регіональний центр" Наталія Кобильчак.
За її словами, за останніх п’ять років в Івано-Франківську кількість підприємців, які експортують товари в Європу, не збільшилася.
Сумна соціологія і щодо "євроатлантичних" поглядів молоді.
"Минулого року ми вперше провели соціологічне дослідження, і мушу визнати, що ці результати були для нас холодним душем на тлі тих поширених уявлень, що молодь є надзвичайно прогресивною і вона є перш за все рушійною силою і до ЄС, і до НАТО, – розповів екс-заступник міністра молоді і спорту Сергій Митрофанський. – За результатами опитування, 49% молодих людей вважає, що Україна має вступати до ЄС, 31% – що Україна має бути позаблоковою державою, 28% – підтримує вступ України до НАТО, 7% молодих людей на фоні війни з РФ все-таки вважають, що Україна має вступити в спільний союз з Росією, 6% – що ми маємо створити своє власне об’єднання, 10% молодих людей не змогли відповісти на це запитання".
На його думку, така статистика свідчить про низький рівень інформаційної політики щодо можливостей, які відкриваються молоді зі вступом до Європейсього Союзу.
Експерти прогнозують, що пересічні українці, і прикарпатці зокрема, відчують ефект від Угоди про євроасоціацію хіба за кілька років.
"Макроекономіка має довгий лаг. Те, що робить уряд сьогодні, буде відчутно за п’ять-шість років. От навіть такий наш приклад: робочі місця в Коломиї, де німецький холдинг Leoni AG будує завод, будуть створені осінню 2017. Економічний ефект Коломия отримає вже з 2018 року. Освоїти ці кошти ефективно вони зможуть у 2018-2019 роках, – каже Дмитро Романюк. – А зараз ми повинні засукати рукави, працювати і надіятися виключно на себе, а держава повинна не заважати".
Круглий стіл відбувся з ініціативи агенції новин КУРС в рамках проекту "Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа", що реалізує ГО "Інтерньюз-Україна" в партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).
