Головна героїня роману – 71-річна вчителька біології Марія Василівна. Як розповідає Мирослав Лаюк, Марія Василівна – це такий собі збірний образ вчительки, яка є в кожній школі, пише Репортер.
"У неї складний характер і складні стосунки з родичами, – розповідає Лаюк. – М. В. – мерзенний персонаж, вчителька-мегера. Вона нікого не вбила, мені важливо було показати, як дрібниці створюють негативний образ. Марія Василівна виставляє собі за своє життя 12 балів. До 71 року вона виправдовує його вагомість тим, що в нім була присутня велика любов та зйомки в кліпі Софії Ротару".
Автор зазначає, що він зовсім не засуджує героїню. Понад те, він вважає, що насправді ми багато в чому такі ж, як і Марія Василівна.
"Моя героїня, як і 70% людей, посередня, – зазначає автор. – Її цікавить лише те, щоб рівно прожити життя. Вона ігнорувала інші речі в житті занадто сильно. Однак все стає сумнівним, коли в шафі свого покійного чоловіка-підполковника літня жінка знаходить подвійне дно. І з шафи випадають скелети, які нівелюють все…"
"Це справді жахливий, страшний, безжальний, а тому й чудесний роман. Мов якась вишукана онкологічна операція, – зазначає про роман Лаюка Тарас Прохасько. – Мов прадавні каральні практики, коли катівський протокол був не тільки захопливим видовищем, але й виявом реваншу добра і справедливості".
Оформив роман дизайнер Дмитро Подолянчук.
Довідка:
Лаюк Мирослав – український поет і драматург. Народився у 1990 році на Косівщині. Закінчив Національний університет "Києво-Могилянська академія", навчається на PhD-програмі "Філософія і література" цього ж університету. Автор поетичних книжок «Осоте!» (Київ: Смолоскип, 2013), «Метрофобія» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2015). Лауреат премій «Літакцент року», «Смолоскип», «Коронація слова» тощо. Вірші Мирослава опубліковані англійською, азербайджанською, вірменською, литовською, польською, російською, чеською та іншими мовами.
