Талант і знання у Василя Мартищука від дідуся. Досі збереглися не лише скрипка, а й тодішні робочі інструменти. У діда були давні книги з майстрування, за взірець мав скрипку Страдіварі, повідомляють Факти.
Справжній звук смичкового чотириструнного майстрові відкрився не одразу, а вже коли працював у Москві на експериментальній фабриці музичних інструментів. Там пройшов італійську класику.
Василь Мартищук таки розгадав секрет Страдіварі. Його Анна виборола диплом – так називалася скрипка, що 30 років тому увійшла до списку переможців конкурсу імені Страдіварі.
Кожен інструмент неповторний, складається із вісімдесяти частин. Все зроблене вручну. На якість звуку впливають навіть вік деревини та погодні умови.
Для обробки інструмента – жодної хімії. Ґрунтовка з прополісу. Лак за авторським рецептом – суміш лавандової, смерекової та інших ефірних олій. Покривати треба щонайменше 20 разів, тож сохне скрипка 4 місяці.
